https://cutt.ly/AlTvXeT
Всеукраїнський онлайн-семінар «Стан та перспективи викладання предметів духовно-морального спрямування у закладах загальної середньої освіти» пройшов 11-12 лютого 2021 року. Подія зібрала дистанційно понад 100 методистів предметів духовно-морального спрямування обласних інститутів після дипломної педагогічної освіти із Дніпропетровщини та Донеччини, з Івано-Франківської та Київської областей, з Одещини і Тернопільщини, з Рівненської та Закарпатської областей, а також із Полтавщини», – повідомляє Світогляд, – розповідає Захист християнських цінностей – основи життя та сім’ї в Україні.
Автор - Олександр Кривенко krivenkokorr@ukr.net |
«Нині, в умовах глобалізації світу, особливо актуальним є впровадження християнських цінностей у педагогіку. Формування патріота, громадянина нашої держави варто ставити на більш високий професійний рівень.
Микола Кириченко |
Про співпрацю релігійних організацій України із закладами освіти з питань духовно-морального виховання дітей і молоді на християнських цінностях розповів голова Громадської ради з питань співпраці з церквами та релігійними організаціями при МОН України Володимир Марущенко.
Промовець нагадав, що очолюваний ним дорадчо-консультативний орган було створено понад 12 років тому в результаті взаємодії Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій із тодішнім керманичем Міністерства освіти і науки Іваном Вакарчуком. Утім останні три роки такої комунікації не було, а торік, у травні, колишнє керівництво міністерства ліквідувало експертну комісію, що забезпечувала викладання християнської етики у закладах освіти.
Володимир Марущенко |
«На тлі активної боротьби свідомих українців за збереження та розвиток викладання християнської етики й інших предметів духовно-морального спрямування у вітчизняних закладах загальної середньої освіти цікаво було дізнатися, як в інших країнах влада піклується про це», – зауважила головний спеціаліст відділу змісту освіти, мовної політики та освіти національних меншин головного управління шкільної освіти директорату шкільної освіти Міністерства освіти і науки України Раїса Євтушенко, яка водночас була і ведучою 1-го дня семінару.
«Я бачила в Австрії дуже цікаві робочі зошити для учнів 1-го класу, де діти можуть записати те, що довіряють лише священнику, який приходить до них. Ось такий зарубіжний досвід свідчить про те, що є абсолютною маніпуляцією, коли говорять, що викладання курсу духовно-морального спрямування – це «геть від Європи», – зауважила Раїса Євтушенко.
Вона наголосила на тому, що предмети духовно-морального спрямування є дисциплінами світоглядного, культурного та освітньо-виховного змісту. Вони не є вченням віри, не включають релігійних обрядів, не ставлять за мету залучення дітей до певної конфесії. Викладання цих предметів передбачає виховання в учнів поваги до свободи совісті, релігійних і світоглядних переконань інших людей; здатності до співжиття в полікультурному та поліконфесійному українському суспільстві.
Вона розповіла що ВБФ «Східноєвропейська гуманітарна місія» діє в Україні з 1998 року у партнерстві з Міністерством освіти і науки. Мета Фонду полягає в тому, щоби виховувати цілісну, ціннісно орієнтовану особистість, яка є всебічно розвиненою, здатною критично мислити, яка виявляє патріотизм і має активну позицію, діє згідно з морально-етичними принципами, здатна ухвалювати відповідальні рішення, поважає гідність і права людини.
Дарія Новікова повідомила, що Фонд має можливість безкоштовно забезпечити загальноосвітні школи та їхні бібліотеки книгами для духовно-морального виховання дітей на християнських цінностях.
Крім цього посібника, Фонд має можливість забезпечити вчителів такими книгами, як:
Дарія Новікова |
«Біблія для юних читачів», яка орієнтована на дітей 7-10 років. Це кольорове видання у переказі доступною для малечі мовою, що містить 92 біблійні історії, які оживають завдяки веселим і жвавим ілюстраціям;
«Біблія для тебе», що являє собою збірку біблійних оповідань, які викладені у певному історичному та хронологічному порядку, містить коментарі, пояснення й ілюстрації. Ця книга призначена для дітей старшого шкільного віку та дорослих читачів;
«Провідник до Біблії. Часи – Сюжети». Довідкове видання, що пояснює біблійні теми та сюжети школярам і дорослим, які цікавляться Біблією, але ще не мали можливості вивчати її. Ця книга стане в нагоді і вихователям, які готуються до проведення уроків, і дітям старших класів, які прагнуть поглибити свої знання;
«Провідник до Біблії». Це особистий робочий зошит, який містить запитання, завдання для самоперевірки матеріалів уроків;
«Біблія», яка містить канонічні книги Святого Письма Старого та Нового Заповіту в перекладі проф. Івана Огієнка.
«Ми співпрацюємо з обласними департаментами освіти. Фонд зацікавлений у тому, щоби безкоштовно забезпечити кожну шкільну бібліотеку. Для цього потрібно небагато з вашого боку: небайдужість, сильна громадянська позиція щодо викладання предметів духовно-морального спрямування та погодження керівництва школи на проведення благодійного проекту», – резюмувала Дарія Новікова.
«Нинішній Міністр освіти і науки Сергій Шкарлет у дуже стислі терміни зробив ефективні кроки назустріч тому, щоби підняти викладання християнської етики й інших предметів духовно-морального спрямування в освітніх закладах на достойно високий рівень», – сказав у своєму виступі директор благодійної організації БФ «Живи, Буковино» та «Живи, Україно!», магістр педагогічних наук, член Громадської ради з питань співпраці з церквами та релігійними організаціями при МОН України Василь Бербека.
Розповів доповідач і про ключових партнерів, у співпраці з якими створюються та реалізуються проекти. Це Міністерство освіти і науки України, ВБФ «Східноєвропейська гуманітарна місія», Громадська рада з питань співпраці з церквами та релігійними організаціями при МОН України.
Серед інших важливих напрямків роботи були названі такі, як:
семінари з духовно-морального виховання дошкільнят і школярів, які зазвичай організовуються у Чернівцях;
зустрічі з духовно-морального спрямування для працівників і батьків вихованців закладів дошкільної освіти на тему «Роль сім’ї у формуванні особистості дитини дошкільного віку на християнських цінностях»;
семінар на тему «Реалізація парціальної програми «Духовно-моральне виховання дітей дошкільного віку на засадах християнських цінностей»;
семінар на тему «Духовно-моральне виховання дітей та молоді у закладах загальної середньої освіти на засадах християнських цінностей».
Ці заходи здебільшого відбуваються у дистанційному режимі наживо, а відвідують їх директори, заступники директорів із навчально-виховної роботи, педагоги закладів загальної середньої освіти, методисти предметів духовно-морального спрямування обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти.
Василь Бербека |
форум на тему «Духовно-моральне виховання в системі освіти в Україні», який відбудеться 12.05.2021 р. Це підсумковий захід, у якому, як очікується, візьмуть участь керівництво МОН, директори департаментів освіти в областях , директори інститутів післядипломної освіти. Планується запросити на цей захід Президента України;
свято «День Біблії», яке заплановане на 16.05.2021 р. Це публічна подія, що традиційно проводиться на площі Чернівців. На сцені відбудуться виступи учнів, які представлять свою творчість у трьох номінаціях: християнська пісня, авторський малюнок на біблійний сюжет, авторський християнський вірш.
У ході святкування проводиться нагородження переможців і призерів конкурсу знавців Біблії.
Свій виступ він завершив словами зі Святого Письма: «Нехай ця книга Закону не відійде від твоїх уст, але ти будеш про неї роздумувати вдень і вночі, щоби в точності виконувати все, що написано в ній, і тоді зробиш щасливими дороги свої, і тоді буде щастити тобі» (Ісуса Навина 1:8).
Читайте також: «Між кесарем і Богом»: круглий стіл пройшов у Ірпені напередодні виборів
Другий день семінару провела завідувач кафедри педагогіки, адміністрування і спеціальної освіти Навчально-наукового інституту менеджменту та психології ДЗВО «Університет менеджменту освіти» НАПН України, доктор педагогічних наук, професор Ірина Сіданіч. Вона ж і відкрила сесію доповідей виступом на тему «Методологічні засади духовно-морального виховання учнів Нової української школи».
Ірина Сіданіч |
між потребою переходу від гуманізації і гуманітаризації виховного процесу у школі до створення середовища духовно-морального самовдосконалення учнів, глибокого розуміння і чіткого тлумачення духовно-моральних концептів, цільових настанов і педагогічних засобів їх упровадження;
між значенням категорії духовно-морального виховання в структурі особистісно орієнтованої педагогіки та недостатнім наповненням змісту освітнього процесу НУШ духовно-моральними цінностями;
між потребою суспільства в науковому осмисленні процесів становлення і розвитку ідеї духовно-морального виховання особистості та відсутністю вітчизняних комплексних досліджень цієї проблеми;
між запитами і потребами українського соціуму в якісній професійній підготовці вчительських кадрів і недостатньою готовністю їх до викладання навчальних дисциплін духовно-морального спрямування у вітчизняній школі.
формування психологічної готовності до духовно-морального вдосконалення;
набуття практичної компетенції;
дотримання духовно-моральних норм і правил;
виховання інтересу до саморозвитку і самовиховання.
Ґрунтується ця ідея на дитиноцентричному підході до справи виховання та спрямовується на духовно-моральне зростання особистості дитини, а практично втілюється засобами християнської етики і навчальних предметів духовно-морального спрямування під час засвоєння основ наук та в процесі виховання учнів НУШ.
«Ключове питання для вітчизняної школи полягає в тому, як зберегти та примножити викладання предметів духовно-морального спрямування? Школа як суспільна освітня інституція є вкрай важливою, бо без неї ні сім’я, ні церква, ні громада, маючи серйозні проблеми у своєму середовищі, не спроможні виконати завдання духовно-морального виховання дітей, а отже виховати особистість, яка зможе розбудувати незалежну Україну, в якій хотілося б жити, працювати і ростити дітей», – так вважає доктор педагогічних наук, професор Національного університету «Острозька академія» Василь Жуковський.
недостатня активність християн і слабка єдність між ними у розв’язанні численних проблем духовно-морального характеру;
слабка взаємодія МОН України із регіональними структурами і місцевим самоврядуванням у питаннях викладання предметів духовно-морального спрямування;
предмети духовно-морального спрямування – це зазвичай довантаження до посадових обов’язків методистів і ставки вчителів;
деперсоніфікація відповідальності за ці предмети в Міністерстві освіти і науки, на обласному рівні, на рівні районів, ОТГ, школи;
брак професійної підготовки вчителя предметів духовно-морального спрямування та незабезпечення відповідними підручниками;
батьки, котрі опонують викладачам предметів духовно-морального спрямування;
окремі директори шкіл, які витісняють предмети духовно-морального спрямування на догоду деструктивним курсам гендерного та секспросвітницького змісту;
низька релігійна та правова свідомість громадян України, нерозуміння потенціалу християнства, нездатність відрізнити релігію від предметів духовно-морального спрямування, неспроможність грамотно розуміти конституційну норму про відокремлення церкви від держави, а школи – від церкви;
слабка поінформованість органів місцевого самоврядування про предмети духовно-морального спрямування та пасивність у допомозі їх викладанню;
гендерна ідеологія як інструмент негативного впливу, що не має правового підґрунтя та діє на вилучення християнських цінностей із системи освіти;
деструктивна позиція очільників і представників окремих релігій до предметів духовно-морального спрямування;
нав’язування суспільству вакцинації без достатніх підстав для її запровадження.
Василь Жуковський |
подякувати міністру освіти і науки Сергію Шкарлету за духовність, мужність, патріотизм, підтримку кращих вітчизняних традицій;
виявляти активність на забезпечення предметам духовно-морального спрямування чільного місця в системі освіти;
закликати Всеукраїнську раду Церков і релігійних організацій, місцеві духовні ради, органи місцевого самоврядування постійно та дієво сприяти викладанню предметів духовно-морального спрямування;
удосконалити професійну підготовку вчителів у викладанні предметів духовно-морального спрямування;
посилити інформування батьківської спільноти щодо особливостей, суті та ефективності викладання предметів духовно-морального спрямування.
Як ідеться у Святому Письмі, Ісус Христос звернувся до Своїх учнів: «Не забороняйте дітям приходити до Мене, бо таких є Царство Небесне» (Матвія 19:14).
«Ці слова мають спонукати кожного із нас зробити все можливе, щоби на початку свого життєвого шляху діти почули, зрозуміли та взяли за основу християнські духовно-моральні цінності», – резюмував Василь Жуковський.
Завершуючи свій виступ, професор «Острозької академії» запросив учасників семінару взяти участь у ХІІІ Всеукраїнській олімпіаді «Юні знавці Біблії» та ХV Всеукраїнському фестивалі-конкурсі «Учитель року з предметів духовно-морального спрямування», а також підтримати їх проведення.
Читайте також: Слово Боже мовою серця: в Одесі представили Євангеліє від Луки в кримсько-ромському перекладі
Про роль інформаційної гігієни та громадянської позиції педагога у викладанні предметів духовно-морального спрямування дітей та молоді у закладах загальної середньої освіти розповів керівник інформаційного департаменту правління громадської організації «Рух за життя та гідність людини», координатор духовно-просвітницької платформи «Захист християнських цінностей – основи життя та сім’ї в Україні», журналіст, магістр права Олександр Кривенко.
Він зауважив, що на тлі пандемії COVID-19, що триває в Україні, ще більш загрозливою є інша епідемія, яка атакує мізки та серця наших співвітчизників. Ідеться про інформаційний вірус, який отруює людей, у тому числі освітян, через їхню не завжди достатню спроможність критично оцінювати повідомлення, поширювані у ЗМІ та в соцмережах.
Олександр Кривенко |
сприймайте будь-яку інформацію з мас-медіа критичним мисленням. Для цього новини варто читати, а не дивитися, бо в останньому варіанті часу на роздуми немає. Саме цим пояснюються типові спустошення і неспокій після перегляду новин;
з’ясуйте ціль автора, його особу, професійність викладення повідомлень, посилання на офіційні джерела, на реальність фактів;
не беріть до уваги анонімну інформацію, вона зазвичай не надійна або й шкідлива;
перевіряйте суспільно важливі новини, отримані із вторинних джерел, через пошук відповідної інформації на офіційних ресурсах першоджерел;
перевіряйте зображення, адже вони є змістовною складової інформації і нерідко використовуються для маніпуляцій;
уникайте джерел із дивними назвами, переповнених рекламою й оголошеннями;
остерігайтеся емоційних заголовків, які позбавлені конкретики про новину;
ретельно відбирайте віртуальних друзів як джерела інформації;
остерігайтеся акаунтів із дивними іменами, без реальних світлин і друзів;
будьте пильні щодо релігійних і патріотичних ресурсів, які ведуться мовою держави агресора, адже вони можуть бути професійними дезінформаторами. «Улюблені, не кожному духові вірте, але випробовуйте духів, чи від Бога вони» (1Івана 4:1);
остерігайтеся «листів щастя» – текстів із надто емоційними світськими та релігійними текстами, що містять заклик поширити їх певній кількості адресатів;
оминайте «розіграші» на кшталт віртуальних гадалок;
не поширюйте не прочитану повністю інформацію й інформацію із закликами до паніки;
не поширюйте явно аморальну інформацію, що може спричинити духовну чи фізичну шкоду ближньому. Йдеться, насамперед, про джерела пропагандистів так званої ідеології «гендеру», що містять слова «гендерна рівність», «мова ворожнечі», «гомофобія», «толерантність» тощо.
«Оволодіння ключовими знаннями про ризики та небезпеки, що присутні на просторах інформації, дозволяє педагогам більш ретельно ставитися до активної та продуктивної комунікації з колегами й учнями. Тож: поширюйте добру, корисну новину, що не викликає сумніву в її достовірності та надійності джерела; створюйте і поширюйте власну інформацію духовно-морального змісту, пам’ятаючи: «Нікому злом за зло не віддавайте; дбайте перед усіма людьми про добро» (Римлянам 12:17)», – резюмував Олександр Кривенко.
«В сучасній освіті нагальною є переорієнтація на пріоритетне формування духовно-ціннісної сфери особистості як умова людяності життя. Це суттєво розширює уявлення про людину. Йдеться про освітнє цілепокладання, що розкриває вищі цілі, які додають сенс будь-якій діяльності освіченої людини», – зазначила у своєму виступі професор кафедри філософії Комунального закладу вищої освіти «Дніпровська академія неперервної освіти Дніпропетровської обласної ради», кандидат філософських наук, доцент Олена Рогова.
Як саме в межах шкільних курсів духовно-морального спрямування, пов’язаних з християнською етикою, можна реалізувати духовно-ціннісні завдання становлення особистості?
Відповідь – у площині гуманітарної методології. Її проникнення у сферу духовно-моральної освіти обґрунтовує можливості світського викладання християнської етики та сприяє насиченню навчального процесу гуманітарними технологіями. Йдеться, зокрема, про:
поєднання релігійної та художньої форм освоєння дійсності;
персоніфікацію знання;
підвищену увагу до деталі, символу, що відкриває шлях до заглиблення особистісного переживання, до спонукання інтерпретаційної активності учнів, яка, з точки зору накопиченого досвіду, є найбільш вдалим підходом до реалізації завдань духовно-ціннісної освіти.
Олена Рогова |
по-перше, тому, що християнська інтерпретація може бути включена як одна із точок зору в діалоговий освітній простір;
по-друге, тому, що вона внутрішньо пов’язана із загальноосвітньою метою розвитку критичного мислення в учнів.
Такий підхід вимагає перенести акценти з нормативно-регулюючої функції в освіті з моралізаторством і нав’язаними нормами і цінностями, що історично було притаманне релігійній освіті, на ціннісно зорієнтовану, таку, що створює умови для вироблення норм і цінностей у сумісному пошуку вчителя й учня. Це можливо при подоланні педагогічного прагнення впливати на дитину, при переході до співпраці, взаємодії з нею в творчому освоєнні знань і досвіду попередніх поколінь.
Під час діалогу із викладачем учні мають більше можливостей розвинути такі здібності: самопізнання; самоконтроль; аналіз наслідків власних дій; розуміння оточуючих; визнання важливості спілкування та відмінності в поглядах. Знання не мають бути просто передані, а тим паче нав’язані. Вони мають конструюватися кожною особистістю індивідуально. Інакше кажучи, потрібно відмовитися від прагнення донести свої ідеї учневі, сформульовані в готовому вигляді. Не слід давати дитині відповіді на ті питання, що не виникають у неї.
«Суттю духовно-моральної освіти має стати не тільки й не стільки наповнення пам’яті або розвиток інтелекту, скільки пошук вищого сенсу життя, того, що його осяює», – резюмувала Олена Рогова.
Читайте також: Попри нехтування Конституцією України з боку влади міста у Запоріжжі відбулася Молитовна хода
«Реалізація ідеї Нової української школи потребує корективи. Децентралізація не має спричиняти відмову МОН від впливу на освітній процес», – зазначив голова Громадської організації «Українська асоціація педагогів-християн» Віталій Шульга.
Він вважає звернув увагу на виховну функцію освіти, якій в сучасній освітній політиці держави приділяється мало уваги. Навчання без виховання здатне стати найстрашнішим злом, яке в підсумку може обернутися проти самої людини. Без належної виховної системи ми втрачаємо головний продукт нашої роботи – дитину.
Згідно з нинішньою стратегією МОН, школа повинна отримати «автономію», але за фактом вона має чітко визначені навчальні плани, в яких передбачаються 1-2 варіативні години. Це менше, ніж було раніше. Оскільки школа практично не має можливості обирати предмети за власним баченням і необхідністю, годі говорити про «автономію».
Віталій Шульга |
В такому випадку освітній процес як система науково-методичних і педагогічних заходів, спрямованих на розвиток особистості шляхом формування та застосування її компетентностей, не може бути якісно сформований на місцях. Крім того, на практиці економія коштів на місцевому рівні призводить до перенасичення класів учнями. Якщо у Фінляндії найбільша середня наповненість класів у Європі становить 16,5, то в Україні є факти, коли в одному класі навчається понад 30 дітей. Оптимізація шкіл, фактично їх скорочення, призводить до фізичного та психологічного перенавантаження дітей. На місцях формуються індивідуальні підходи до вирішення освітніх проблем із урахуванням тих особистостей, від яких це залежить. Постає питання: чи здатне МОН бути гарантом виконання державних стратегій?
«Основними складовими національно-патріотичного виховання є: громадсько-патріотичне, військово-патріотичне та духовно-моральне виховання», – йдеться в Указі Президента від 18 травня 2019 року № 286/2019.
Проте в Концепції національно-патріотичного виховання в системі освіти України, до якої наказом МОН від 29.07.2019 № 1038 було внесено зміни з посиланням на Указ Президента від 18 травня 2019 року № 286/2019, «духовно-моральне виховання» відсутнє серед складових національно-патріотичного виховання в системі освіти.
«Внаслідок цього виховання дітей в освітніх закладах на місцях, у якому відсутня духовно-моральна складова, може призвести до формування терористичних нахилів у них. У таких умовах є ризики прищеплення дитині хибної думки про те, що герої – це люди, які нав’язують власну точку зору та світосприйняття з позиції сили, а не з опертям на духовно-моральні цінності», – зауважив Віталій Шульга.
Читайте також: Сімейним цінностям – так, гендерній ідеології – ні: депутати Волині виступили за розвиток інституту сім’ї
«У 1988 році ми створили в місті Южному Одеської області першу в Україні авторську школу реформаційного типу, тобто заклад освіти, який побудований на принципово іншій філософсько-світоглядній основі, а саме не на секуляризмі (матеріалізмі), а на креаціонізмі (ідеалізмі)», – цими словами розпочала свій виступ директор комунального закладу «Южненська Авторська М.П.Гузика експериментальна спеціалізована загальноосвітня школа-комплекс І-ІІІ ступенів Южненської міської ради Одеської області» Надія Гузик.
Надія Гузик |
дитина – це свідоме творіння Боже, посилається Ним у наш світ тут і зараз для виконання протягом життя певних завдань;
кожна дитина має природні завдатки ключового типу таланту, з якого, за наявності необхідних для цього умов, може формуватися конкретний вид провідного таланту;
природний талант дитини – це надійний інструмент для виконання нею своєї життєвої місії, здатний зібрати її волю, сили в одну цільову точку для служіння Богу, людям і суспільству;
освітній процес за всіма його дидактичними показниками: цілями; змістом; технологіями; кінцевими освітніми продуктами, – повинен мати персоніфікований характер.
Школа реалізує цю освітню модель через курс «Основи християнської моралі», який викладається з 1 до 11 класів (0,5 год. щотижня).
Причому духовно-християнська тематика інтегрується з академічним змістом освіти відповідно до навчальних планів. Для цього створюються спеціальні інтегровані програми навчання, розвитку та виховання, які реалізуються на етапі навчання відповідно до Комбінованої системи М.П.Гузика.
«Процес організації освітньої діяльності за нашою системою є абсолютно інноваційним», – підсумувала Надія Гузик.
Лілія Мудрик |
«Дитина для сім’ї – неоціненний скарб, а для школи – основа діяльності. Важливо, щоб у закладах освіти було створене єдине виховне середовище, у якому педагоги та батьки поділяють усю відповідальність за майбутнє дитини. Заклади загальної середньої освіти і сім’я мають діяти за принципом єдності слова і діла, а не просто слова», – підсумувала Лілія Мудрик.
Олег Подгаєць |
По-друге, важливо, щоби саме вони як потенційні викладачі йшли до дирекції закладів освіти. Потрібно розповісти керівнику школи про християнську етику, розкрити красу, необхідність нашої справи та домовитися про можливість виступу на батьківських зборах.
По-четверте, потрібно встановити добрі стосунки з місцевою владою. Там мають знати, що ми ідеологічні патріоти своєї країни, а не якісь там релігійні реакціонери. Ми бажаємо добра та процвітання нашому місту, нашій країні.
По-п’яте, важливо, щоб у місті, в районі, в області знали про високий рівень виховної майстерності викладача, бо освітянська спільнота сприймає тільки професіоналів.
По-шосте, дуже важливо через конференції, семінари популяризувати предмети духовно-морального спрямування.
Олександр Кривенко
https://www.facebook.com/OleksandrKryvenkoUA,
https://www.facebook.com/oleksa.kryvenko,
https://www.facebook.com/oleksandr.kryvenko.5
м. Київ
+380 63 241 3681
krivenkokorr@ukr.net
Першоджерело:
Олександр Кривенко. Духовність і мораль – стрижень освіти у школах: відбувся онлайн-семінар // Світогляд. 25.02.2021 16:05 https://cutt.ly/tlIvrIT (https://svitogliad.com/articles/duhovnist-i-moral-stryzhen-osvity-u-shkolah-vidbuvsya-onlajn-seminar)
Інші перепублікації статті:
Олександр Кривенко. // Захист християнських цінностей – основи життя та сім’ї в Україні. 26.01.2021 р.Б.,