Архів блогу

пʼятниця, 25 вересня 2020 р.

Благовісникам Божої любові карантин – не перешкода: завершився сезон вуличного благовістя

Благовісникам Божої любові карантин – не перешкода: завершився сезон вуличного благовістя

25.09.2020, 17:46

Автор: Олександр Кривенко
krivenkokorr@ukr.net

Українське місіонерське товариство «Світло на Сході» завершило сезон вуличного благовістя. Останнім у цьому році стало вуличне служіння, яке пройшло в рамках тижня благовістя в Святопетрівському на Київщині.

Ця міжконфесійна християнська акція відбулася 19 вересня 2020 року у співпраці з дитячим будинком «Отчий дім» і за сприяння місцевої влади.

Подія проходила у популярному парку, що знаходиться у Петрівському кварталі. Навколо фонтану служителі місії влаштували виставку картин-репродукцій всесвітньовідомих художників на християнську тематику.
  
Діти і дорослі з цікавістю могли не лише оглянути ці шедеври мистецтва, але й взяти участь у своєрідній подорожі галереєю. Екскурсоводи-місіонери, проходячи від картини до картини, розповідали про сюжети, зображені на них. В такий спосіб екскурсанти за невеликий проміжок часу могли дізнатися про народження, життя, смерть і воскресіння Ісуса Христа, про суть Євангелія. Подекуди екскурсія переходила у невимушену бесіду з гостями виставки, що торкалася реальних обставин життя. Дехто завдяки цьому служінню, вислухавши Євангеліє, звершив молитву покаяння того дня. Крім того, кожен відвідувач отримував у подарунок медичну маску, буклет з викладом Євангелія та молитви покаяння, а також християнську літературу видавництва «Світло на Сході». 

Своєрідним девізом місіонерів є слова Ісуса Христа: 

Ідіть по цілому світові, та всьому створінню
Євангелію проповідуйте! Хто увірує й
охриститься, буде спасений, а хто не увірує,
засуджений буде.
(Марка 16:15-16)


Сам Ісус близько двох тисяч років тому ходив і проповідував людям Євангеліє, закликаючи до покаяння. Коли ж Він возносився до Отця, то наказав Своїм учням робити те саме. Адже, якщо людина не покається, її чекає засудження на вічні муки. Бог же зробив усе необхідне, щоби кожна людина, яка приймає Євангеліє, провела вічність у Царстві Небесному. На жаль, мільйони українців іще не чули Добру Новину.

Зазвичай до команди місіонерів долучаються місцеві волонтери. Так було і цього разу. Зокрема, сестра Ліза Стерчо із дитячого будинку «Отчий дім» і зустрічала місіонерів, і всіляко допомагала їм упродовж всього служіння. 
«Це дуже класно, коли хтось приходить проповідувати слово Боже. Важливо, щоби люди каялися, приходили до віри в Господа, і Він їх спасе», – сказала Ліза.


Ввечері вуличне благовістя у парку продовжилося. Просто неба лунали християнські пісні. 


Потім була проповідь Євангелія, пристосована для дітей. 


Родзинкою цієї програми став невеличкий спектакль дитячого лялькового театру «Стежинка», в якому актори – служителі місії «Світло на Сході». Так, через ляльок Добра Новина була донесена багатьом людям. Було видно, як на обличчях навіть найпохмуріших людей з’являлися посмішки. Насамкінець провели вікторину із запитаннями про Євангеліє та виставу, а також вручили призи переможцям: іграшки і цікаві книжки, які розповідають про віру в Ісуса Христа.


«Нехай Господь супроводжує ваш колектив!» – побажав один із глядачів, 70-річний пан Валентин, який разом із онукою був присутній на виставі.

Про деякі особливості цьогорічного сезону вуличного благовістя розповів керівник місіонерського відділу місії «Світло на Сході» Віктор Танцюра.

– Пане Вікторе, чи позначився карантин на служінні, яке ви очолюєте?
– Звісно, нікого не оминула ситуація, коли близько двох місяців не працював громадський транспорт, у тому числі метрополітен, коли пересуватися можна було або пішки, або на особистому транспорті, і багато підприємств припинили роботу. Найбільшим викликом для нас стала заборона всіх масових заходів. Довелося скасувати нашу зустріч в офісі перед відкриттям нового сезону, розпочати який ми запланували в травні. Здійснення 46-тижневих місіонерських поїздок трьома командами виявилося під загрозою зриву. І хоча у другій половині травня карантин послабили, але залишилося ще багато серйозних обмежень. 

– Як актив служіння сприйняв цю ситуацію?
– Ми зібрали нараду керівників місіонерських команд і місії. Одні говорили, що потрібно чекати повного припинення карантину, а інші сказали, що треба починати поїздки, дотримуючись норм карантину. Голоси розділилися приблизно навпіл. Я розумів, що моє слово, як керівника місіонерського відділу, має бути вирішальним. Один із братів у Христі мені сказав: 
«А якщо хтось із місіонерів заразиться коронавірусом і помре, хто буде за це відповідати? Ви готові взяти на себе цю відповідальність?» Моя плоть говорила мені: «За такого розкладу ти можеш спокійно скасовувати місіонерські поїздки. Нарешті матимеш змогу хоч одне літо провести спокійно, комфортно, без постійної напруги, гарно відпочити з дружиною».
Реально, була сильна спокуса скасувати місіонерські поїздки. Тоді мені пригадалися слова Ісуса: «Пильнуйте й моліться, щоби не ввійти у спокусу». 

Я багато молився, постив і кликав до Бога: «Не моя воля нехай буде, а Твоя!». І Бог усе більше давав упевненості, що потрібно сповіщати Євангеліє і в умовах карантину. 

Братові ж, який говорив про можливе зараження коронавірусом і смерті місіонерів, я відповів: «Сьогодні по всій землі чимало місіонерів удостоюються честі від Бога померти за проповідь Євангелія. У наших командах будуть лише місіонери, які це усвідомлюють. До того ж, ми маємо так багато молитовників, які моляться, щоб Бог нас оберігав».

– Перші маршрути місії були спрямовані на схід України. 
– Так, ми розпочали з шести поїздок на Донбас. Першим містом був Мирноград. Через карантин вирішили не встановлювати намети і проводили три служіння просто неба: благовістя «від серця до серця»; благовістя через картини та дитяче служіння. З ініціативи та за кошти нашого брата у Христі, одного друга-підприємця, ми закупили двадцять тисяч медичних масок і зробили упаковки, до кожної з яких поклали медичну маску та буклет з викладом Євангелія і з молитвою покаяння. Такі набори ми дарували людям. 

– Неординарна ідея. Як вона спрацювала?
– Ефект перевершив наші очікування. Практично кожен, отримавши у подарунок маску, вислуховував Євангеліє. Траплялося, що роздавали маски та проповідували Євангеліє відразу цілій групі людей. Пригадую, як в Авдіївці – місті, розташованому на лінії фронту, де постійно чути вибухи й автоматні черги, ми підійшли до двох бабусь, які сиділи на лавці біля під’їзду. Коли я запропонував їм маски, одна бабуся витягла з кишені почорнілу одноразову маску, яку вона вже багато разів прала і яку вже навіть соромилася одягати. Жінка зі сльозами на очах дякувала за подарунок, а потім запитала, чи можна покликати сусідів, щоб і вони отримали маски. Зібралося шестеро людей, які уважно вислухали Євангеліє та помолилися молитвою покаяння. Ще одна мешканка цього будинку слухала нас із балкону другого поверху. Всі охочі отримали безкоштовну річну передплату на наші журнали «Віра і життя» (для дорослих) і «Стежинка» (для малечі).

– Вуличне благовістя інколи сприймається не дружньо. Чи траплялися у вас такі випадки в сезоні, що минув? 
– Якось ми проходили парком і підійшли до двох жінок, які сиділи на лавочці. Привітавшись ми почали виймати із сумки маски з буклетами. Обидві твердо сказали, що їм не потрібно жодної літератури. Проте, дізнавшись, що ми хочемо подарувати маски, вони явно стали добрішими. Вислухавши Євангеліє, вони помолилися молитвою покаяння, а потім ми щиро поспілкувалися. Виявилося, що одній із співрозмовниць щоразу під час відвідання церкви стає зле, і вона не знає, чому. Кілька моїх запитань прояснили ситуацію. З’ясувалося, що ця жінка нерідко зверталася до ворожок. Я докладно розповів їй про шкідливість окультної практики і подарував книгу «В путах сатани». Ці жінки сказали, що це точно Бог послав нас до них. Попрощалися ми вже друзями. Коли ж відходили, то чули добрі слова подяки та побажання, щоби Господь послав нам ангела-охоронця.

– Які ваші враження у цій місії від спілкування з малечею? 
– Всюди, куди ми приїздили, влаштовували дитяче служіння просто неба. Найбільше малечі зібрало воно у Новогродівці, що на Донбасі. Звісно, юні слухачі приходили зазвичай із батьками, дідусями чи бабусями, які так само уважно слухали біблійні уроки. Дорослі щиро дякували за заняття з їхніми дітьми. Повсюдно ми влаштовували виставки картин відомих на весь світ художників на християнську тематику і тішилися тим, що їх відвідували гості різного віку. Крім дорослих, приходило також чимало діток, які просили розповідати їм біблійні історії за картинами. Особливо ж популярними впродовж усього сезону поїздок були наші вечірні програми. Після проповіді Євангелія, адаптованої для малечі, ми разом співали християнські пісні. На завершення показували дитячу лялькову виставу та влаштовували вікторину, і найбільш уважні учасники вигравали призи: іграшки та духовні книжки.

– Певно, в такий спосіб і діти, і дорослі краще запам’ятовували Євангеліє. 
– Звісно, такі програми збирали сотні місцевих мешканців різного віку. Вже у вересні, на початку навчання, ми з цією програмою виступили кілька разів і в школі, і в дитячому будинку.

– Чим запам’яталася Вам остання в нинішньому сезоні поїздка? 
– Бог всюди посилає відкритих людей до проповіді Євангелія. Щоправда, у Святопетрівському ситуація трошки не така, як на Донбасі, на лінії фронту, де люди по-особливому прагнуть слова віри. Тут хтось каже, що він атеїст або сам усе добре знає. Але Бог і сьогодні подарував нам багато привітних людей. З декотрими ми обмінялися контактами. 


Запам’ятався солідний інтелігентний чоловік. Він дуже уважно вислухав Євангеліє, помолився молитвою покаяння, а потім сказав: «Я дізнався дуже багато нового та надзвичайно важливого. Чому я цього ніколи не чув по телебаченню? Адже це потрібно чути кожній людині. Вам просто необхідно виступати у телестудіях і розповідати про Євангеліє на всю країну». 

Отже, Бог, як завжди, благословив і нашу поїздку на Київщину. Впродовж усіх наших подорожей Господь оберігав і від всякого зла, і від коронавірусу. Ми безмежно вдячні Богу, що і в цьому році Він використовував нас для проповіді Євангелія тисячам людей. Молімося, щоби було багато доброго плоду, щоби безліч українців, почувши Євангеліє, стали вірними Божими дітьми!

Автор тексту, фото та відео – Олександр Кривенко,
римо-католик, журналіст, юрист, викривач корупції, фундатор і координатор соціальної ініціативи «Захист християнських цінностей – основи життя та сім’ї в Україні» 
https://www.facebook.com/groups/ProtectingChristianValues/,
м. Київ , +380 63 241 3681 , krivenkokorr@ukr.net

Джерела: Олександр Кривенко. Благовісникам Божої любові карантин – не перешкода: завершився сезон вуличного благовістя // Світогляд, 25.09.2020 , режим доступу: https://svitogliad.com/news/blagovisnykam-bozhoyi-lyubovi-karantyn-ne-pereshkoda-zavershyvsya-sezon-vulychnogo-blagovistya/

Посилання на цю публікацію: Олександр Кривенко. Благовісникам Божої любові карантин – не перешкода: завершився сезон вуличного благовістя // Захист християнських цінностей – основи життя та сім’ї в Україні, 25.09.2020 , режим доступу: https://protectingchristianvalues.blogspot.com/2020/09/25-blago.html

Немає коментарів:

Дописати коментар

Про медіа. Закон

ЗАКОН УКРАЇНИ Про медіа https://protectingchristianvalues.blogspot.com/2022/12/131800.html      Допомога    Шрифт:  + − ЗАКОН УКРАЇНИ Про ме...