(Звернення з приводу запровадження в Україні гендерної ідеології)
25.02.2020 https://bit.ly/2T3rNTb
Конституцією України утверджено інститут сім’ї, як союз чоловіка і жінки, а в Сімейному Кодексі України зазначено, що підстави на яких створюється сім’я, не мають суперечити моральним засадам суспільства. Таке розуміння сім’ї ґрунтується не тільки на Основному Законі держави, але й на вікових традиціях українського суспільства, яке в основному є християнським, з усталеною, традиційною моделлю сім’ї. І саме таке розуміння сім’ї ґрунтується на заповіді Божій про союз чоловіка і жінки задля творення сім’ї з метою продовження роду.
Оскільки Україна є християнською державою, то саме такий порядок речей є її фундаментом, є основою і підставою для її буття і розвитку.
Ми, депутати Івано-Франківської міської ради, стривожені тим, що сьогодні цей фундамент держави руйнують, і руйнують цілеспрямовано і наполегливо - в Україні повним ходом, через найвищі державні органи влади впроваджується гендерна ідеологія. Гендерну ідеологію нав’язують українському суспільству.
Апологети гендерної ідеології спочатку розповідали, що гендерна рівність передбачає рівність прав і можливостей для чоловіків і жінок (це для замилювання очей), трохи згодом вони уточнили, що між чоловіками і жінками, дівчатами і хлопцями немає жодної різниці, і вже тепер вони заявляють, що біологічної статі не існує зовсім, адже за їх твердженням, існує кілька десятків різноманітних гендерів і всі вони рівні. І саме це, на їхню думку, і є гендерна рівність.
Сімейна політика – ключова складова стратегії національної безпеки України. Національна стратегія розвитку та підтримки сім’ї повинна відповідати конституційному принципу верховенства права, основним засадам суспільної моралі та базуватися на традиційних для України християнських цінностях, які відображають природнє розуміння сім’ї, як союзу чоловіка і жінки, які народжують і виховують дітей, що є основою міцності та стабільності держави.
Рішенням Конституційного Суду України № 15-рп/2004 від 02.11.2004 р. у справі № 1-33/2004 за конституційним поданням Верховного Суду України встановлено, що «Одним із проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством, як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства».
Таким чином, органи державної влади зобов’язані у своїй правотворчій діяльності керуватися передусім принципом верховенства права, а не принципом гендерної рівності чи недискримінації, яким надається неоднозначне тлумачення.
Ми, депутати Івано-Франківської міської ради, з тривогою відзначаємо, що високопоставлені державні посадові особи та органи державної влади наполегливо нав’язують українському суспільству гендерну ідеологію, а тому діють всупереч Конституції України та законам України, ігноруючи принцип верховенства права. Прикладом цьому є наступне:
У листопаді 2015 року Уряд затвердив «План дій з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на період до 2020 року». Цей документ є дорожньою картою для адаптування українського законодавства до деяких негативних стандартів Європейського Союзу. Зокрема, План передбачає легалізацію так званого цивільного партнерства для одностатевих пар, всиновлення дітей трансґендерними особами, впровадження у навчальний та виховний процес тем про одностатеві стосунки як норму сексуальної поведінки, проведення так званих «маршів рівності» та інших видів пропаганди гомосексуалізму за державної підтримки, надання права бути донорами крові людям із різними формами ризикованої поведінки тощо.
У листопаді 2015 року Верховна Рада внесла зміни до Кодексу законів про працю, впроваджуючи у національне правове поле словосполучення «ґендерна ідентичність» і «сексуальна орієнтація» як ознаки, за якими не можлива дискримінація. Таким чином, дискримінованими ставатимуть працівники та роботодавці, чий спосіб життя та трудова діяльність ґрунтуються на моральних, релігійних та т. п. цінностях.
Міністр Міністерства освіти України пані Ганна Новосад заявила, що має намір робити все можливе для того, щоб українська школа стала гендерно нейтральним середовищем, а тому не дивно, що у систему освіти впроваджується гендерна стратегія, що закладає такі засади для експертизи шкільних підручників («Освіта: гендерний вимір-2021», Положення про експертизу підручників та Критеріїв експертизи шкільних підручників), які виховуватимуть у дітей так звану толерантність до сексуальних меншин, їх способу життя та різних моделей сім’ї, тобто одностатевих пар, чим деформуватимуть дитячу несформовану психіку, а також знецінюватимуть все природне і традиційне для українського суспільства, тавруючи його поняттям-кліше «стереотип». Така політика міністерства освіти та її очільниці суперечить Конституції України, Сімейному кодексу України, традиційному поняттю сімейної моралі та християнським цінностям, а тому в своїй основі є антиконституційною і аморальною.
У парламенті розглядається низка законопроектів, які стосуються свободи слова та релігійної діяльності громадян (№ 0931), діяльності релігійних медіа ресурсів (№ 2693, 2693-1), що фактично вводять заборону на висвітлення об’єктивної оцінки загрози гендерної ідеології для суспільства у медіапросторі і передбачають накладання штрафів.
На розгляді парламенту перебуває законопроект № 2684, що має на меті знизити підлітковий вік з 14 до 10 років, який дає право дітям приймати рішення щодо трансплантації органів, зміни статі, абортів та відмови від лікування алкоголізму та наркоманії, що веде до знищення нації та загрожує національній безпеці України.
Запровадження гендерної ідеології в українському суспільстві спрямоване на знищення традиційної християнської моделі сім’ї, шляхом зміни статті 51 Конституції України, легалізацію одностатевих шлюбів, поширення і розвиток в Україні різноманітних рухів ЛГБТ. З цією метою Робоча група з прав, свобод та обов’язків людини і громадянина Конституційної комісії підготувала проект нової редакції статті 51 Конституції України. Якщо у чинній Конституції України зазначено, що «Шлюб ґрунтується на вільній згоді чоловіка і жінки» то у запропонованому проекті змін до статті 51 Конституції України, зазначено що «Право на шлюб , створення сім’ї гарантується законом. Кожен з подружжя має рівні права і обов’язки у шлюбі і сім’ї». Тобто Робоча група пропонує вилучити конституційну норму про те, що сім’я є союзом чоловіка і жінки, а замість цього намагається закласти конституційну основу для легалізації одностатевого цивільного партнерства і так званих «шлюбів».
Дуже важливою в цьому питанні є позиція лідерів християнських церков. Так Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій висловила занепокоєння щодо підриву моральних основ виховного процесу в школах, що здійснюється за сприяння Міністерства освіти і науки під гаслами боротьби з дискримінацією.
Папа Римський Франциск в ході візиту до Грузії 1.10.2016 р. сказав , що не підтримує викладання в шкільних освітніх закладах основ теорії гендерного самовизначення. На його переконання, викладання в школах гендерної теорії яке буде приводити до зміни ментальності є ідеологічною колонізацією.
Святіший Отець застерігає, що гендерна ідеологія є одним з головних проявів зла в сучасному світі. На його думку, ця ідеологія хоче докорінно знищити творчу ідею Бога для кожного з нас, зробити все рівномірним і нейтральним. Це напад на різноманітність, на Божу творчість, на чоловіка і жінку. Папа наголосив, що християнство завжди віддавало перевагу фактам, а не ідеям. Натомість гендер проявляється як ідея, яка хоче підступно нав’язатися реальності. Ця ідеологія прагне підірвати основи людства у будь-якому середовищі та на всіх рівнях освіти, стає культурним диктатом, який нав’язується деякими країнами як єдино можливий шлях культури, під яку треба підлаштуватися.
В Посланні Синоду Єпископів Києво-Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦ стосовно небезпеки гендерної ідеології вказано на руйнівні наслідки гендерної ідеології. В посланні наголошується, що теорії гендеру передбачають повне заперечення природи людини та природного морального закону, внаслідок чого неухильно руйнується поняття людської ідентичності. Гендерні теорії заперечують існування створених чоловіка і жінки, стверджуючи, що є лише людина із здатністю до самотворення (самоперетворення) на чоловіка, жінку чи якесь інше буття. Тому вже не Бог, а сама людина проголошується творителем чоловіка, жінки чи якогось іншого буття. Гендерні ідеології, заперечуючи існування об’єктивної людської природи, взаємодоповнюваності чоловіка та жінки, цінності подружжя, насправді заперечують існування самого Творця і перекреслюють правду про людину як Його образ. У таких ідеологіях немає місця для Бога, а отже, немає місця і для самої людини в її неповторності й гідності, бо саме на зв’язку із Творцем ґрунтується унікальність людини - говориться в посланні Синоду УГКЦ.
Керуючись ст. 40 Конституції України, ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», з огляду на зазначені вище нормативні документи та Постанову Верховної Ради України від 08.12.2015 № 854-VIII «Про Рекомендації парламентських слухань на тему «Сімейна політика України – цілі та завдання», зважаючи на звернення чисельної громадськості міста Івано-Франківська до міського голови, яке підписали більше 2300 батьків міста, протестуючи проти запровадження в закладах освіти міста гендерної ідеології, яка не має під собою жодного наукового підґрунтя, з метою захисту і підтримки інституту сім'ї в Україні, Івано-Франківська міська рада
просить :
1) зберегти чинну редакцію статті 51 Конституції України, у якій декларується, що шлюб ґрунтується на вільній згоді чоловіка та жінки;
2) вилучити словосполучення «сексуальна орієнтація» і «гендерна ідентичність» з Кодексу законів про працю України та з інших законів, законопроектів і урядових документів як таких, що несуть виключно ідеологічне та антинаукове навантаження, та не допустити включення цих словосполучень у нові закони та нормативно-правові акти;
3) не допустити ухвалення закону України «Про цивільне партнерство»; а також законопроектів № 0931, № 2684, № 2693, №2693-1 та прийняття Стамбульської конвенції.
4) виключити з регулятивних правових актів у освітній сфері та з текстів підручників норми і положення про статеве виховання, що ставлять за мету «подолання гендерних стереотипів»;
5) ввести у всіх навчальних закладах України, як обов’язковий (за рахунок інваріантної складової) предмет «Християнська етика» та «Основи сім’ї».
6) заборонити пропаганду різних видів девіантної статевої поведінки, у тому числі у формі так званих «маршів рівності», «прайдів», «гей-парадів», «фестивалів квір-культури» тощо, що проходять в місцях масового дозвілля сімей з дітьми;
7) припинити розгляд проектів нормативних документів та їх прийняття, які своїм змістом суперечать Конституції України, зокрема ст.51.
Олександр Кривенко. Івано-Франківська міська рада проти ідеології "гендеру" в Україні.
https://protectingchristianvalues.blogspot.com/2020/02/25-iv-fr-vs-gender.html (https://bit.ly/2T3rNTb)
