Нічого не робіть наперекір чи з марнославства, але в покорі вважайте одне одного більшим за себе

Нічого не робіть наперекір чи з марнославства, але в покорі вважайте одне одного більшим за себе

https://cutt.ly/vf13b3n

(зел) XXVI Неділя звичайного періоду

Притча про двох синів дещо нагадує нам іншу притчу про блудного сина (Лк 15, 11 – 32). Там так само маємо двох синів у одного батька. Один із них був завжди у батьківському домі, виконував заповіді, але не мав близьких відносин із батьком. Інший розтратив маєток, але навернувся та досвідчив милосердя Отця. В Євангелії від Матея один із синів говорить «не хочу», але йде та працює у батьківському винограднику, інший говорить «Я йду», але не пішов. Маємо перед собою розпорядження своєю волею. Перший волю Отця поставив понад свою власну, другий – навпаки. Перший Син – образ Христа, який у Гетсиманському саду говорить: Не Моя, лише Твоя воля нехай станеться! Де сьогодні бачиш себе?

Читайте також: Відновимо рай у своїй душі – збережемо довкілля

АНТИФОН НА ВХІД

І все, що Ти навів на нас, Господи, усе, що Ти вчинив єси нам, * – Ти присудом учинив правдивим, * бо згрішили ми, від Тебе відступивши, * та заповідей Твоїх не слухали. * О Господи, дай славу Імені Твоєму! * Але обходься з нами за Твоєю лагідністю та за Твоєю милістю великою. (Дан 3, 31. 29. 43. 42)

Мовиться «Слава во вишніх»

КОЛЕКТА

Боже, Ти великим пробаченням і милосердям являєш повноту своєї всемогутності; † помнож над нами свою благодать, * щоби ми, прямуючи до Твоїх обітниць, стали сопричасниками небесних благ. Через Господа нашого Ісуса Христа, Сина Твого, † котрий із Тобою живе та царює в єдності Святого Духа, * Бог, навіки вічні.

Читайте також: Сімейним цінностям – так, гендерній ідеології – ні: депутати Волині виступили за розвиток інституту сім’ї

ПЕРШЕ ЧИТАННЯ
Єз 18, 25-28
Читання з Книги пророка Єзекиїла.

Так говорить Господь: «Ви кажете: “Несправедлива путь Господня!” Слухайте, доме Ізраїля! Чи ж то Моя путь несправедлива? Чи ж то не ваші путі несправедливі? Та ж коли праведник відступає від своєї справедливості та чинить кривду, і за те вмирає, то він умирає за кривду, що чинив. Коли ж грішник відвертається від гріхів, які коїв, і чинить суд і правду, він достойний жити. Він роздумався та відвернувся від усіх своїх переступів, які накоїв; він певно буде жити, він не вмре». Слово Боже.

РЕСПОНСОРІЙНИЙ ПСАЛОМ

Пс 25, 4-5. 6-7. 8-9
Згадай, о Боже, своє милосердя.
Господи, відкрий мені свої дороги – *
навчи мене ходити Твоїми стежками.
Провадь мене у своїй правді †
і навчай мене, бо Ти – Бог мого спасіння, *
і Тебе весь день я очікую з нетерпінням.
Господи, згадай своє милосердя *
і свою милість, бо вони одвічні.
Гріхів мого юнацтва та моїх переступів не згадуй, †
а згадай мене з Твого милосердя, *
о Господи, доброти Твоєї ради.
Господь – благий і праведний, *
тому навчає грішників дороги.
Він веде у справедливості бідних *
і своїх шляхів навчає убогих.

Читайте також: Попри нехтування Конституцією України з боку влади міста у Запоріжжі відбулася Молитовна хода

ДРУГЕ ЧИТАННЯ
Флп 2, 1-11 (довге) або 1-5 (коротке)
Читання з Послання святого апостола Павла до филип’ян.

Брати! Якщо є якась втіха в Христі, якщо є якась відрада в любові, якщо є якась спільність духа, якщо є якісь милість і милосердя, доповніть мою радість, аби ви думали те саме, мали ту саму любов, були однодушні й однієї думки. Нічого не робіть наперекір чи з марнославства, але в покорі вважайте одне одного більшим за себе. Нехай кожний дбає не про своє, а про інших. Плекайте в собі ті самі думки, що й у Христі Ісусі.

[Кінець коротшого фрагменту]

Він, маючи Божу природу, не вважав собі за здобич бути рівним Богові, але понизив самого себе, прийнявши образ слуги, постав у подобі людини, і з вигляду був як людина; Він упокорив себе, був слухняним аж до смерті, й до смерті хресної. Тому й Бог надзвичайно звеличив Його та дав Йому Ім’я, яке вище всякого іншого імені, аби перед Ім’ям Ісуса поклонилося кожне коліно – і піднебесних, і земних, і підземних; і щоби кожною мовою було визнано, що Ісус Христос – це Господь, для слави Бога Отця. Слово Боже.

СПІВ ПЕРЕД ЄВАНГЕЛІЄМ

Йн 10, 27 Алілуя, алілуя, алілуя.
Вівці слухаються голосу Мого,
і Я знаю їх, і вони йдуть за Мною.

Читайте також: 
Благовісникам Божої любові карантин – не перешкода: завершився сезон вуличного благовістя

ЄВАНГЕЛІЄ
Мт 21, 28-32
† Читання святого Євангелія від Матея.

Того часу Ісус сказав первосвященикам і старшим народу: «Як вам здається? Один чоловік мав двох синів. І прийшовши до першого, сказав: “Сину, іди попрацюй сьогодні у винограднику!” Той же у відповідь сказав: “Не хочу!” Та пізніше, розкаявшись, пішов. Підійшовши до другого, сказав так само. А той у відповідь промовив: “Я іду, пане”, – але не пішов. Котрий із двох виконав волю батька?» Кажуть: «Перший!» Промовляє до них Ісус: «Воістину кажу вам: митники й блудниці випереджають вас до Царства Божого. Бо прийшов до вас Йоан дорогою праведності, та ви не повірили йому, а митники й блудниці повірили йому; ви ж, побачивши це, не покаялися та після, щоби повірити йому!» Слово Господнє.

Мовиться “Вірую”.

Проповідь єпископа Олександра Язловецького, 27 вересня 2020 року Божого: 

МОЛИТВА ВІРНИХ 

Людські слова часто виявляються пустими й неправдивими, Слово Боже – завжди істинне; тому з довірою ідемо з нашими проханнями до Господа, який обіцяв нам допомогу: 

1. Молімося за Святішого Отця, щоби його проповіді були почуті усім світом і принесли плоди Господнього миру, злагоди та взаєморозуміння. 

2. Молімося за всіх вірян, нехай слова молитви неустанно супроводжують їхнє життя. 

3. Молімося за керівників країн, аби вони завжди дотримувалися даних обіцянок і дбали про благо довірених їм народів. 

4. Молімося за подружжя, щоби вони перебували у любові та виховували своїх дітей згідно з Євангелієм. 

5. Молімося за померлих, щоби Господь простив усі їхні земні провини та благоволив обдарувати спадщиною у Небесному Царстві. 

6. Молімося за нас самих, аби ми дотримувалися Господніх заповідей і своїм праведним життям проповідували Христове Євангеліє нашим ближнім. 

Просимо у Тебе, Боже, прощення за те, що наші рішення стільки разів залишалися лише пустими словами та гаряче благаємо Тебе: додавай нам сил, аби ми вели життя, гідне християн. Через Христа, Господа нашого. 


МОЛИТВА НАД ДАРАМИ 

Милосердний Боже, прихильно прийми нашу жертву * та вчини, щоби вона відкрила для нас джерело всякого благословення. Через Христа, Господа нашого. 

Префація на неділі Звичайного періоду № 20-27 

АНТИФОН НА ПРИЧАСТЯ 

Згадай слузі Твоєму Твоє слово, Господи, * в якому Ти подав мені надію. * Оце моя відрада в моїм горі. 

МОЛИТВА ПІСЛЯ ПРИЧАСТЯ 

Господи, нехай небесна тайна відновить наші душі та тіла, † щоби ми, проголошуючи смерть Того, з ким співстраждаємо, * могли стати співспадкоємцями Його слави. Котрий живе та царює навіки вічні. 

За матеріалами КМЦ, EWTN Ukraine

Джерело: Нічого не робіть наперекір чи з марнославства, але в покорі вважайте одне одного більшим за себе // 27.09.2020 р.Б. https://protectingchristianvalues.blogspot.com/2020/09/27-nichogo.html (https://cutt.ly/vf13b3n)

Олександр Кривенко,
римо-католик, журналіст, юрист, викривач корупції, фундатор і координатор соціальної ініціативи «Захист християнських цінностей – основи життя та сім’ї в Україні»
https://www.facebook.com/groups/ProtectingChristianValues/,
м. Київ , +380 63 241 3681 , krivenkokorr@ukr.net
ПІДТРИМАТИ проєкт Захист християнських цінностей – основи життя та сім’ї в Україні можна, переказавши кошти на банківські рахунки:
4149 4390 4368 8138 ПриватБанк
5375 4141 1724 4557 Монобанк

Благовісникам Божої любові карантин – не перешкода: завершився сезон вуличного благовістя

Благовісникам Божої любові карантин – не перешкода: завершився сезон вуличного благовістя

25.09.2020, 17:46

Автор: Олександр Кривенко
krivenkokorr@ukr.net

https://cutt.ly/GfNlu7d

Українське місіонерське товариство «Світло на Сході» завершило сезон вуличного благовістя. Останнім у цьому році стало вуличне служіння, яке пройшло в рамках тижня благовістя в Святопетрівському на Київщині.

Ця міжконфесійна християнська акція відбулася 19 вересня 2020 року у співпраці з дитячим будинком «Отчий дім» і за сприяння місцевої влади.

Подія проходила у популярному парку, що знаходиться у Петрівському кварталі. Навколо фонтану служителі місії влаштували виставку картин-репродукцій всесвітньовідомих художників на християнську тематику.

  

Діти і дорослі з цікавістю могли не лише оглянути ці шедеври мистецтва, але й взяти участь у своєрідній подорожі галереєю. Екскурсоводи-місіонери, проходячи від картини до картини, розповідали про сюжети, зображені на них. В такий спосіб екскурсанти за невеликий проміжок часу могли дізнатися про народження, життя, смерть і воскресіння Ісуса Христа, про суть Євангелія. Подекуди екскурсія переходила у невимушену бесіду з гостями виставки, що торкалася реальних обставин життя. Дехто завдяки цьому служінню, вислухавши Євангеліє, звершив молитву покаяння того дня. Крім того, кожен відвідувач отримував у подарунок медичну маску, буклет з викладом Євангелія та молитви покаяння, а також християнську літературу видавництва «Світло на Сході». 

Своєрідним девізом місіонерів є слова Ісуса Христа: 

Ідіть по цілому світові, та всьому створінню

Євангелію проповідуйте! Хто увірує й

охриститься, буде спасений, а хто не увірує,

засуджений буде.

(Марка 16:15-16)

Сам Ісус близько двох тисяч років тому ходив і проповідував людям Євангеліє, закликаючи до покаяння. Коли ж Він возносився до Отця, то наказав Своїм учням робити те саме. Адже, якщо людина не покається, її чекає засудження на вічні муки. Бог же зробив усе необхідне, щоби кожна людина, яка приймає Євангеліє, провела вічність у Царстві Небесному. На жаль, мільйони українців іще не чули Добру Новину.

Зазвичай до команди місіонерів долучаються місцеві волонтери. Так було і цього разу. Зокрема, сестра Ліза Стерчо із дитячого будинку «Отчий дім» і зустрічала місіонерів, і всіляко допомагала їм упродовж всього служіння. 

«Це дуже класно, коли хтось приходить проповідувати слово Боже. Важливо, щоби люди каялися, приходили до віри в Господа, і Він їх спасе», – сказала Ліза.

Ввечері вуличне благовістя у парку продовжилося. Просто неба лунали християнські пісні. 

Потім була проповідь Євангелія, пристосована для дітей. 

Родзинкою цієї програми став невеличкий спектакль дитячого лялькового театру «Стежинка», в якому актори – служителі місії «Світло на Сході». Так, через ляльок Добра Новина була донесена багатьом людям. Було видно, як на обличчях навіть найпохмуріших людей з’являлися посмішки. Насамкінець провели вікторину із запитаннями про Євангеліє та виставу, а також вручили призи переможцям: іграшки і цікаві книжки, які розповідають про віру в Ісуса Христа.

«Нехай Господь супроводжує ваш колектив!» – побажав один із глядачів, 70-річний пан Валентин, який разом із онукою був присутній на виставі.

Про деякі особливості цьогорічного сезону вуличного благовістя розповів керівник місіонерського відділу місії «Світло на Сході» Віктор Танцюра.

– Пане Вікторе, чи позначився карантин на служінні, яке ви очолюєте?

– Звісно, нікого не оминула ситуація, коли близько двох місяців не працював громадський транспорт, у тому числі метрополітен, коли пересуватися можна було або пішки, або на особистому транспорті, і багато підприємств припинили роботу. Найбільшим викликом для нас стала заборона всіх масових заходів. Довелося скасувати нашу зустріч в офісі перед відкриттям нового сезону, розпочати який ми запланували в травні. Здійснення 46-тижневих місіонерських поїздок трьома командами виявилося під загрозою зриву. І хоча у другій половині травня карантин послабили, але залишилося ще багато серйозних обмежень. 

– Як актив служіння сприйняв цю ситуацію?
– Ми зібрали нараду керівників місіонерських команд і місії. Одні говорили, що потрібно чекати повного припинення карантину, а інші сказали, що треба починати поїздки, дотримуючись норм карантину. Голоси розділилися приблизно навпіл. Я розумів, що моє слово, як керівника місіонерського відділу, має бути вирішальним. Один із братів у Христі мені сказав: 

«А якщо хтось із місіонерів заразиться коронавірусом і помре, хто буде за це відповідати? Ви готові взяти на себе цю відповідальність?» Моя плоть говорила мені: «За такого розкладу ти можеш спокійно скасовувати місіонерські поїздки. Нарешті матимеш змогу хоч одне літо провести спокійно, комфортно, без постійної напруги, гарно відпочити з дружиною».

Реально, була сильна спокуса скасувати місіонерські поїздки. Тоді мені пригадалися слова Ісуса: «Пильнуйте й моліться, щоби не ввійти у спокусу». 

Я багато молився, постив і кликав до Бога: «Не моя воля нехай буде, а Твоя!». І Бог усе більше давав упевненості, що потрібно сповіщати Євангеліє і в умовах карантину. 

Братові ж, який говорив про можливе зараження коронавірусом і смерті місіонерів, я відповів: «Сьогодні по всій землі чимало місіонерів удостоюються честі від Бога померти за проповідь Євангелія. У наших командах будуть лише місіонери, які це усвідомлюють. До того ж, ми маємо так багато молитовників, які моляться, щоб Бог нас оберігав».

– Перші маршрути місії були спрямовані на схід України. 

– Так, ми розпочали з шести поїздок на Донбас. Першим містом був Мирноград. Через карантин вирішили не встановлювати намети і проводили три служіння просто неба: благовістя «від серця до серця»; благовістя через картини та дитяче служіння. З ініціативи та за кошти нашого брата у Христі, одного друга-підприємця, ми закупили двадцять тисяч медичних масок і зробили упаковки, до кожної з яких поклали медичну маску та буклет з викладом Євангелія і з молитвою покаяння. Такі набори ми дарували людям. 

– Неординарна ідея. Як вона спрацювала?
– Ефект перевершив наші очікування. Практично кожен, отримавши у подарунок маску, вислуховував Євангеліє. Траплялося, що роздавали маски та проповідували Євангеліє відразу цілій групі людей. Пригадую, як в Авдіївці – місті, розташованому на лінії фронту, де постійно чути вибухи й автоматні черги, ми підійшли до двох бабусь, які сиділи на лавці біля під’їзду. Коли я запропонував їм маски, одна бабуся витягла з кишені почорнілу одноразову маску, яку вона вже багато разів прала і яку вже навіть соромилася одягати. Жінка зі сльозами на очах дякувала за подарунок, а потім запитала, чи можна покликати сусідів, щоб і вони отримали маски. Зібралося шестеро людей, які уважно вислухали Євангеліє та помолилися молитвою покаяння. Ще одна мешканка цього будинку слухала нас із балкону другого поверху. Всі охочі отримали безкоштовну річну передплату на наші журнали «Віра і життя» (для дорослих) і «Стежинка» (для малечі).

– Вуличне благовістя інколи сприймається не дружньо. Чи траплялися у вас такі випадки в сезоні, що минув? 
– Якось ми проходили парком і підійшли до двох жінок, які сиділи на лавочці. Привітавшись ми почали виймати із сумки маски з буклетами. Обидві твердо сказали, що їм не потрібно жодної літератури. Проте, дізнавшись, що ми хочемо подарувати маски, вони явно стали добрішими. Вислухавши Євангеліє, вони помолилися молитвою покаяння, а потім ми щиро поспілкувалися. Виявилося, що одній із співрозмовниць щоразу під час відвідання церкви стає зле, і вона не знає, чому. Кілька моїх запитань прояснили ситуацію. З’ясувалося, що ця жінка нерідко зверталася до ворожок. Я докладно розповів їй про шкідливість окультної практики і подарував книгу «В путах сатани». Ці жінки сказали, що це точно Бог послав нас до них. Попрощалися ми вже друзями. Коли ж відходили, то чули добрі слова подяки та побажання, щоби Господь послав нам ангела-охоронця.

– Які ваші враження у цій місії від спілкування з малечею? 
– Всюди, куди ми приїздили, влаштовували дитяче служіння просто неба. Найбільше малечі зібрало воно у Новогродівці, що на Донбасі. Звісно, юні слухачі приходили зазвичай із батьками, дідусями чи бабусями, які так само уважно слухали біблійні уроки. Дорослі щиро дякували за заняття з їхніми дітьми. Повсюдно ми влаштовували виставки картин відомих на весь світ художників на християнську тематику і тішилися тим, що їх відвідували гості різного віку. Крім дорослих, приходило також чимало діток, які просили розповідати їм біблійні історії за картинами. Особливо ж популярними впродовж усього сезону поїздок були наші вечірні програми. Після проповіді Євангелія, адаптованої для малечі, ми разом співали християнські пісні. На завершення показували дитячу лялькову виставу та влаштовували вікторину, і найбільш уважні учасники вигравали призи: іграшки та духовні книжки.

– Певно, в такий спосіб і діти, і дорослі краще запам’ятовували Євангеліє. 
– Звісно, такі програми збирали сотні місцевих мешканців різного віку. Вже у вересні, на початку навчання, ми з цією програмою виступили кілька разів і в школі, і в дитячому будинку.

– Чим запам’яталася Вам остання в нинішньому сезоні поїздка? 
– Бог всюди посилає відкритих людей до проповіді Євангелія. Щоправда, у Святопетрівському ситуація трошки не така, як на Донбасі, на лінії фронту, де люди по-особливому прагнуть слова віри. Тут хтось каже, що він атеїст або сам усе добре знає. Але Бог і сьогодні подарував нам багато привітних людей. З декотрими ми обмінялися контактами. 

Запам’ятався солідний інтелігентний чоловік. Він дуже уважно вислухав Євангеліє, помолився молитвою покаяння, а потім сказав: «Я дізнався дуже багато нового та надзвичайно важливого. Чому я цього ніколи не чув по телебаченню? Адже це потрібно чути кожній людині. Вам просто необхідно виступати у телестудіях і розповідати про Євангеліє на всю країну». 

Отже, Бог, як завжди, благословив і нашу поїздку на Київщину. Впродовж усіх наших подорожей Господь оберігав і від всякого зла, і від коронавірусу. Ми безмежно вдячні Богу, що і в цьому році Він використовував нас для проповіді Євангелія тисячам людей. Молімося, щоби було багато доброго плоду, щоби безліч українців, почувши Євангеліє, стали вірними Божими дітьми!

Автор тексту, фото та відео – Олександр Кривенко,
римо-католик, журналіст, юрист, викривач корупції, фундатор і координатор соціальної ініціативи «Захист християнських цінностей – основи життя та сім’ї в Україні» 
https://www.facebook.com/groups/ProtectingChristianValues/,
м. Київ , +380 63 241 3681 , krivenkokorr@ukr.net

Джерела: Олександр Кривенко. Благовісникам Божої любові карантин – не перешкода: завершився сезон вуличного благовістя // Світогляд, 25.09.2020 , режим доступу: https://svitogliad.com/news/blagovisnykam-bozhoyi-lyubovi-karantyn-ne-pereshkoda-zavershyvsya-sezon-vulychnogo-blagovistya/

Посилання на цю публікацію: Олександр Кривенко. Благовісникам Божої любові карантин – не перешкода: завершився сезон вуличного благовістя // Захист християнських цінностей – основи життя та сім’ї в Україні, 25.09.2020 , режим доступу: https://protectingchristianvalues.blogspot.com/2020/09/25-blago.html

Попри нехтування Конституцією України з боку влади міста у Запоріжжі відбулася Молитовна хода

Попри нехтування Конституцією України з боку влади міста у Запоріжжі відбулася Молитовна хода

21 ВЕРЕСНЯ 2020, 15:15 

Автор: Олександр Кривенко
krivenkokorr@ukr.net

Християни Запоріжжя вирішили провести Всеукраїнський міжконфесійний марафон «Молитовна хода за життя в Україні без людиноненависницьких ідеологій, за святість нашого народу та української родини, за охорону духовного світу дитини» впродовж неділі, 20 вересня, в різних місцях, у тому числі на Фестивальній площі, – повідомляє Світогляд. – Проте Запорізька міська рада відмовилася прийняти повідомлення про проведення цієї мирної акції, бо, мовляв, згадана площа вже зайнята організаторами іншого мирного зібрання. Йдеться про так званий «Прайд за права ЛГБТ-людей в Запоріжжі» – марш, який анонсувалося влаштувати того ж дня з 12-ї години.

16 вересня з відповідним письмовим повідомлення про проведення заходу до Запорізької міської ради звернувся Станіслав Ляхович, капелан місцевої церкви Євангельських християн-баптистів. 

Станіслав Ляхович

У заяві було зазначено, що у Молитовній ході «братимуть участь священнослужителі та парафіяни різних християнських конфесій, українські родини, молодь, громадські активісти, представники органів місцевого самоврядування та преси… Учасники мирного зібрання молитимуться за збереження суспільного миру, за життя в Україні без людиноненависницьких ідеологій, за святість нашого народу та української родини, за охорону духовного світу дитини від пропаганди збоченого способу життя. Звучатимуть молитви, псалми, виступи просімейних активістів, пісні та конституційні гасла заходу… Молитовна варта покликана згуртувати всіх українців, які прагнуть у мирний спосіб: 

· наголосити на тому, що сімейна політика є найактуальнішим питанням для українського суспільства та має стати пріоритетним для держави;

· висловити підтримку сімейним цінностям;

· привернути увагу співвітчизників і влади до моральних і духовних основ сім’ї та шлюбу як союзу чоловіка та жінки, які є джерелом гармонійного виховання та здорового розвитку дітей;

· висловити протест сумління проти пропаганди гомосексуалізму та «гендерної» ідеології в Україні».

Очевидно, що зміст цього повідомлення не порушує жодної норми вітчизняного законодавства, і воно мало бути зареєстровано органом місцевого самоврядування.

Однак у Запорізькій міській раді замість того, щоби зареєструвати повідомлення про мирне зібрання, заявили, що для такої дії потрібний дозвіл відділу внутрішньої політики. Це суперечить вітчизняному законодавству, позаяк воно не вимагає жодних узгоджень таких заяв органами влади.

Наступного дня, 17 вересня, Станіслав Ляхович здійснив другу спробу зареєструвати повідомлення про Молитовну ходу та, враховуючи сумний досвід попереднього дня, зафіксував її на відео.

Перед входом до будівлі Запорізької міської ради він заявив:

«Я, Ляхович Станіслав Валерійович, як громадянин України, користуючись статтею 39 Конституції України, хочу зараз повідомити про проведення мирного зібрання 20 вересня 2020 року на центральній площі Запоріжжя. Ми написали повідомлення, і я хочу передати його в мерію. Ця акція носить мирний характер – це спроба християн заявити про свої християнські цінності та своє ставлення до руху ЛГБТ та того, що зараз розвивається у нашій країні». 

Сергій Шулдик

Як видно із наступного відеозапису, зробленого під час спілкування заявника із Сергієм Шулдиком, заступником начальника управління внутрішньої політики, преси та інформації – начальником відділу внутрішньої політики Запорізької міської ради, останній учергове відмовився прийняти повідомлення про проведення мирного сімейного заходу, чим свідомо порушив норму статті 39 Конституції України, згідно з якою «громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування».

В інтерв’ю капелан Станіслав Ляхович розповів про особисті мотиви, які спонукають його постати на захист християнських сімейних цінностей.

– Пасторе Станіславе, чому Ви вирішили подати повідомлення про «Молитовну ходу у Запоріжжі»?

– У мене дитина шкільного віку, і мені не однаково, що відбувається у моїй країні, у моєму місті. Гомосексуалізм є гріхом, а не просто якоюсь безвинною забавою. Від поширення його не лише були зруйновані окремі міста Содом і Гоморра, ця розпуста вразила і грецьку культуру в давні часи.

– Як Ви оцінюєте реакцію влади на ваше повідомлення про намір провести міжконфесійний марафон «Молитовна хода за життя в Україні без людиноненависницьких ідеологій, за святість нашого народу та української родини, за охорону духовного світу дитини»?

– Я й гадки не мав, що зустріну такий супротив. Дивно, що люди, поставлені Богом карати зло та заохочувати добро, стоять на боці зла. Тим паче, що ми чітко заявили, що не плануємо виявляти жодної агресії до будь-кого, що не збираємося воювати. Запоріжжя – місто мужності, місто козацької слави, колиска державності України. Влаштовувати тут марші збоченців означає виявляти зневагу до громади, до нашої історії, до наших традицій.

– Знаю, що наші союзники вже ініціювали притягнення очільника відділу внутрішньої політики Запорізької міської ради до відповідальності. Чи очікуєте Ви, що його буде відсторонено від виконання службових обов’язків на час проведення розслідування, а відповідна справа буде порушена в суді, де держслужбовець відповість за свої діяння згідно із законом?

– Я не прагну крові. Водночас якщо цю історію спустити на гальмах, то вона стане небезпечним прецедентом – сигналом для інших діяти аналогічно проти конституційних прав громадян на проведення мирних зібрань. Я не юрист, аби дати кваліфіковану оцінку вчинку представника міської влади. Нехай оцінку дадуть компетентні органи. Для мене важливо, щоби така поведінка держслужбовця не перетворилася на норму, не стала поширеною практикою.

– У зв’язку з цим інцидентом я пригадав історію про резонансне переслідування правоохоронцями Івана Дем’яненка – 61-річного помічника вихователя дитячого будинку та пастора церкви Євангельських християн-баптистів у Запорізькій області. Його запідозрили у нібито вчиненні торгівлі людьми – вихованцями згаданого закладу, тримали під вартою, а згодом під домашнім арештом. Ця справа тривала кілька місяців і врешті-решт завдяки потужній суспільній підтримці розвалилася, а пастора було виправдано. Чи не вважаєте Ви, що та провокація була перевіркою на міцність християнської спільноти громади Запорізької області, яку знову вчиняють проти вірян? 

– Ви маєте рацію. Всі подібні випадки є ланками одного цілого. Ми підтримували Івана Дем’яненка, в тому числі відвідуючи судові засідання у кримінальній справі, порушеній проти нього. Насправді ж наступ влади на християн почався ще задовго до цієї історії, коли безпідставно почалися атаки на створені вірянами реабілітаційні центри. Їх розганяли, а керівників кидали до СІЗО.

– Як би ви могли оцінити згуртованість християнської спільноти з огляду на те, що традиційні міжконфесійні сімейні марші збирають, як правило тисячі вірян, і в них активно представлено духовенство? Водночас акції протесту проти пропаганди збочень під виглядом боротьби за права людини, проти так званої гендерної ідеології досі є значно менш масовими, а певні представники духовенства досі, на жаль, публічно заявляють, що церква не має піддаватися на провокації супротивника, потрібно, мовляв, завжди виступати тільки «за», а не «проти» будь-чого.

– Я вважаю хибною та не приймаю таку позицію. Коли маховик пропаганди збочень лишень почав розкручуватися, ми згуртувалися й активно зайнялись організацією відповідних заходів, аби голос церкви на захист сімейних цінностей і на розвиток сім’ї був потужним. У церкви взагалі достатньо сили, щоби протистояти деструктивним і анти сімейним явищам у суспільстві. Якщо на протести виходитимуть тисячі вірян, ніхто не зможе нав’язати нам безбожний порядок денний.

– Як мають діяти християни перед лицем викликів, обумовлених, насамперед, пропагандою так званої гендерної ідеології?

– Як сказано у Посланні до Ефесян святого апостола Павла, «наша боротьба не проти крови та плотi, а проти начальства, проти влади, проти свiтоправителiв темряви вiку цього, проти духiв злоби пiднебесних» (Еф. 6:12). Ми маємо зло називати злом, чорне – чорним, біле – білим. У 30-х роках у Німеччині християни промовчали, і світ поринув у Другу світову війну. Якщо в Україні християни промовчать, то гріх буде узаконено, він стане нормою.

– Нам варто бути чесними та відповідальними перед самим собою, перед Богом. 

– Звісно. Треба бути готовим до того, що дитина запитає: «Тато, що ти робив, коли йшла війна? Чому в підручниках непристойне видається за гідне?». Потрібно дослухатися до голосу власного сумління, який іде через Духа Святого. Не можна відсидітися десь, або відмовчатися. Влада, суспільство мають нас чути. Берімо приклад із Польщі, з Угорщини, які є державами Європейського Союзу, але змогли відстояти свої традиції, свої принципи! Україна йде в Європу, але при цьому вона має зберегти та зміцнити свої християнські основи.

Максим Танцюра

Враховуючи перешкоджання проведенню Молитовної ходи з боку місцевої міської ради, киянин, кандидат фізико-математичних наук, член Церкви євангельських християн Залізничного району міста Києва Максим Танцюра подав власні аналогічні заяви про проведення мирного зібрання органам виконавчої влади, а не місцевого самоврядування, оскільки такий варіант теж передбачає стаття 39 Конституції України. Адресатами окремих повідомлень стали відповідно Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков і Голова Національної поліції України Ігор Клименко.

Він розповів, що попри чисельні труднощі, але вдалося отримати реєстраційний номер заяви, надісланої Голові Нацполіції.

«Долучитися до організації мирної акції на захист природніх сімейних цінностей у Запоріжжі мене спонукає усвідомлення того, що останніми роками держава не приділяє достатньої уваги розвитку сім’ї у формуванні своєї політики. Християни мають чітко заявити про неприпустимість пропаганди гомосексуалізму, та так званої гендерної ідеології. Щоразу, виходячи на такі мирні зібрання, ми висловлюємо протест сумління, який навіть у думках не спрямовано на будь-які спроби насилля. Ми наголошуємо на тому, що не варто популяризувати гріховну поведінку людини, що руйнує сім’ю як Боже творіння. Ми закликаємо до покаяння тих людей, які мають такі гріхи, які їх пропагують», – резюмував Максим Танцюра.

Рано-вранці 20 вересня група місцевих і немісцевих християн і інших людей доброї волі прийшли на Фестивальну площу у Запоріжжі, щоб узяти участь у запланованому міжконфесійному марафоні «Молитовна хода за життя в Україні без людиноненависницьких ідеологій, за святість нашого народу та української родини, за охорону духовного світу дитини».

Близько 8-ї години ранку працівники поліції й інших силових структур розташувалися так, що утворили живий паркан-кордон чітко за периметром Фестивальної площі. Це було вчинено для того, щоби ані місцеві мешканці, ані гості Запоріжжя не мали змогу вільно перетинати цю площу чи перебувати на ній. Просімейним активістам запропонували полишити це місце, бо, мовляв, на ньому відбуватиметься масовий захід.

Як розповів Максим Танцюра, поліція проігнорувала той факт, що він разом із союзниками перебували там абсолютно на законних підставах, а саме згідно з належно зареєстрованим Нацполіцією повідомленням про мирне зібрання №23362 від 17.09.2020 року. Представник поліції навіть спробував обґрунтувати зневагу до цього юридичного факту тим, що ніби згадане повідомлення зареєстроване не органом місцевого самоврядування, а тому Нацполіція не має змоги оскаржити його в суді. Звісно, такі аргументи незаконні.

Порушуючи права мирних громадян на проведення власного мирного зібрання, поліція почала силоміць витісняти християн із Фестивальної площі за 4 (Чотири!) години до так званого прайду в Запоріжжі.

Ця історія нагадала аналогічну ситуацію, що мала місце в Києві в червні 2018 року, коли під час події «Молитовна варта: за родину, за святість нашого народу, за охорону духовного світу дитини» сотні просімейних активістів були брутально витіснені з Володимирської вулиці із застосуванням кийків, сльозогінного газу. Десятки мирних громадян отримали тоді і травми, і ніші фізичні пошкодження.

У Запоріжжі так званий прайд усупереч анонсу маршем не став, а обмежився присутністю кількох десятків учасників. 

Неподалік учасники Молитовного марафону провели свою просвітницько-протестну акцію. Змістовною була зовнішня контрпропаганда просімейних активістів завдяки плакатам і банерам, які мовили:

«Пропаганда гомосексуалізму є загрозою національній безпеці»;

«Гомодиктатура – шлях до фашизму»;

«Закон для сімей – Україна для дітей»;

«Діти в небезпеці»;

«Ні – законам, які підривають основи суспільства»;

«Гомосексуалізму – ні».

На Молитовному марафоні лунали Псалми, молитви, викривальні виступи щодо так званої гендерної пропаганди та заклики до грішників покаятися.

Молитовна хода у Запоріжжі стала важливим етапом єднання всіх людей доброї волі під проводом християн у боротьбі за сімейні цінності.

Автор – Олександр Кривенко,

римо-католик, журналіст, юрист, викривач корупції, фундатор і координатор соціальної ініціативи «Захист християнських цінностей – основи життя та сім’ї в Україні» 

https://www.facebook.com/groups/ProtectingChristianValues/,
м. Київ ,  +380 63 241 3681 ,  krivenkokorr@ukr.net

Джерело: Попри нехтування Конституцією України з боку влади міста у Запоріжжі відбулася Молитовна хода // Світогляд, 21.09.2020 , режим доступу: https://svitogliad.com/news/popry-nehtuvannya-konstytucziyeyu-ukrayiny-z-boku-vlady-mista-u-zaporizhzhi-vidbulasya-molytovna-hoda-za-zhyttya-ta-simejni-czinnosti/

Посилання на цю публікацію:  Олександр Кривенко. Попри нехтування Конституцією України з боку влади міста у Запоріжжі відбулася Молитовна хода // Захист християнських цінностей – основи життя та сім’ї в Україні, 21.09.2020 р.Б., режим доступу: https://protectingchristianvalues.blogspot.com/2020/09/21-popry-nehtuvannya.html

Сімейним цінностям – так, гендерній ідеології – ні: депутати Волині виступили за розвиток інституту сім’ї

Сімейним цінностям – так, гендерній ідеології – ні: депутати Волині виступили за розвиток інституту сім’ї

Депутати Волині виступили за розвиток інституту сім’ї та проти впровадження ідеології так званого гендеру у вітчизняне законодавство.

Відповідне рішення прийняла 31-ша сесія Волинської обласної ради, підтримавши проєкт цього акту, який ще навесні вніс депутат цієї облради Олександр Пирожик (фракція ВО «Свобода»), - повідомляє Світогляд.

Приводом для такого вчинку послужило те, що у Верховній Раді України було зареєстровано проєкт Закону № 3316 від 09.04.2020 року «Про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо протидії злочинам на ґрунті ненависті за ознаками сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності)». Метою законопроекту, як зазначено в пояснювальній записці до нього, є вдосконалення положень Кримінального кодексу України (далі – КК) щодо порядку притягнення до відповідальності за злочини проти життя та здоров’я людини, вчиненні на ґрунті нетерпимості за ознакою сексуальної орієнтації або гендерної ідентичності. Цим документом, зокрема, пропонується доповнити КК України новими нормами, які передбачають відповідальність у вигляді величезних штрафів або позбавлення волі до 8 років за «публічні заклики до ворожнечі та нетерпимості, насильницьких дій, переслідування чи приниження гідності осіб чи груп осіб або до пошкодження чи знищення їх майна за ознакою сексуальної орієнтації або гендерної ідентичності».

Проти таких «реформ» кримінального законодавства виступила Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій (ВРЦіРО). «Пропоновані законопроектом № 3316 зміни несуть пряму загрозу для реалізації конституційного права на свободу слова та свободу вираження поглядів. Адже учасники суспільної дискусії, в тому числі релігійні діячі, які критикуватимуть одностатеві відносини та партнерства як аморальні, гріховні та закликатимуть до обмеження пропаганди такого неприродного, розбещеного способу життя, опиняться під загрозою кримінального переслідування лише за свої слова і публічно висловлену позицію на користь природніх подружніх стосунків», – наголошується у зверненні ВРЦіРО.

Свій протест проти прийняття законопроекту № 3316 заявили публічно чимало інших громадських організацій і органів місцевого самоврядування, а також близько 26 тис. підписантів відповідної Петиції до Президента України.

Така реакція наших співвітчизників обумовлена незгодою українського суспільства з пропагандою гендерної ідеології, що підміняє поняття жіночої та чоловічої статі поняттям «ґендер», згідно з яким людина незалежно від своєї статі на власний розсуд нібито може ідентифікувати себе або чоловіком, або жінкою, або ще кимось із понад 50-ти так званих ґендерів.

У сесійній залі депутат Волинської обласної ради Олександр Пирожик сказав, представляючи власний проект рішення, сказав: «Пропоновані зміни до кримінального законодавства – це перегини та перехльости з боку окремих політиків, проти яких виступають проукраїнські організації та в повному складі Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій. Всі вони заявляють, що не можна допустити переслідування будь-кого за те, що він скаже: «ЛГБТ – це збочення, я проти цього». В разі криміналізації таких дій і мене, скажімо, притягнуть до кримінальної відповідальності за таке оціночне судження. Ми маємо належно відреагувати на такі загрози та чітко заявити, що в такій формі не можна приймати законопроект 3316».

37 із 47 присутніх у залі депутатів підтримали ініціативу свого колеги та прийняли рішення, решта не голосували. Проте це рішення, на відміну від інших, ухвалених того ж дня, тривалий час не оприлюднювалося на офіційному сайті Волинської обласної ради. Тому автор цієї статті надіслав журналістський запит на доступ до публічної інформації, спрямований на отримання матеріалів рішення. Його публікація відбулася врешті-решт 16 вересня 2020 року.

Несподіванкою виявилося те, що в назві оприлюдненого документа відсутня фраза «щодо неприпустимості впровадження гендерної ідеології в законодавство України», яка містилась у тексті проєкту.

У проєкті рішення є фраза
«щодо неприпустимості впровадження
гендерної ідеології в законодавство України».
Джерело: https://cutt.ly/ffHgMc3

У рішенні немає фрази 
«щодо неприпустимості впровадження 
гендерної ідеології в законодавство України».
Джерело: http://volynrada.gov.ua/session/31/62

В опублікованому рішенні Волинської обласної ради від 10 вересня 2020 року № 31/62 «Про звернення до Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України щодо необхідності захисту традиційних сімейних цінностей і розвитку інституту сім’ї» міститься вимога відхилити проєкт закону 3316 як поспішний, антиконституційний і дискримінаційний.

Це пояснюється тим, що вказаний законопроєкт не лише криміналізує відповідальність за висловлення свого ставлення до гендерної пропаганди, а й нівелює такі конституційні права громадян на свободу слова, думки та вільного вираження своїх поглядів і переконань, а також свободи мітингів і зборів. Фактично він є таким, який не відповідає основоположним конституційним правам людини та громадянина, а його впровадження нестиме серйозні ризики та загрози для українського суспільства.

Наголошується, що проєкт закону 3316 є ще одним кроком до впровадження чужої нашому суспільству гендерної ідеології в українське законодавство. За цими нововведеннями приховується реальний наступ на конституційні права громадян – право на свободу совісті та свободу висловлення поглядів. На практиці застосування нових норм у разі ухвалення законопроєкту може вилитися в кримінальне переслідування учасників акцій на захист традиційних сімейних цінностей та проти пропаганди гендерної ідеології.

Разом із тим, як зазначається у зверненні, під реальною загрозою переслідування можуть постати українські священики та релігійні діячі, які сповідують святість традиційного шлюбу та вважають одностатеві стосунки неприродними й гріховними. Зрештою, усі християни та люди інших віровизнань в нашій країні можуть теж зазнати дискримінації через свої погляди. Депутати нагадали, що згідно зі статтею 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді чоловіка та жінки. Водночас вітчизняне законодавство не містить визначення поняття «гендерна ідентичність», а тому тут можливі зловживання при трактуванні українських законів.

У зверненні наголошується також на можливих згубних ментальних наслідках прийняття такого законопроєкту, який закладає серйозні ризики руйнації українського суспільства зсередини, зокрема нівелювання традиційних українських цінностей та інституту сім’ї як фундаментів стабільності суспільного буття українця.

Депутати констатували, що в сучасних геополітичних умовах питання захисту традиційних сімейних цінностей та інституту сім’ї стає актуальною проблемою нашої національної безпеки.

Водночас, на думку депутатів Волинської обласної ради, в Україні на державному рівні має бути розроблений і запроваджений комплекс заходів, спрямованих на підтримку традиційних українських цінностей і розвиток інституту сім’ї та інших суспільних інституцій, які підкреслюють і пропагують ідентичність українців та самобутність українського світогляду, культури, мови, традицій, сім’ї та родини.

На фото: Олександр Пирожик

Як розповів у інтерв’ю Олександр Пирожик, свою ініціативу він зареєстрував наприкінці квітня поточного року, але через карантин, запроваджений у зв’язку з пандемією COVID-19, сесії в ті часи не відбувались. Утім проєкт рішення не втратив своєї актуальності.

– Пане Олександре, що спонукало вас вийти з ініціативою, спрямованою на припинення пропаганди гендерної ідеології?

– Спонукало те, що Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій заявила свій протест проти спроб обмежити свободу. Стало очевидним, що в разі прийняття проєкту закону 3316, я чи будь-хто інший, хто виступатиме проти про такого явища, як ЛГБТ, зазнає переслідувань і нестиме кримінальну відповідальність. Я розцінюю це як загрозу порушення наших конституційних прав і свобод, нашої моралі. Ми живемо в традиційному українському суспільстві, де немає такого, як «батько 1», «батько 2». У наших сім’ях – син і мати, донька і тато, і дітки розуміють, хто є матір’ю, а хто є батьком.

– Очевидно, що Ваша ініціатива стосується не лише громади Волині, а всіх наших співвітчизників. Як, на Ваш погляд, вони мають реагувати на такі виклики, як спроби впровадження гендерної ідеології в наше законодавство?

– У цьому сенсі я впевнений, що ми маємо організовано чини нити спротив будь-яким спробам, намірам і прагненням зруйнувати наше традиційне українське суспільство. В нашому нарді сім’я є важливим чинником тої культури, що плекає збереження українських традиційних цінностей, які жодна держава не замінить. Власне, з цього приводу на сесії Волинської обласної ради особливих дискусій і не було.

– У рішенні, ухваленому Волинської обласної радою йдеться не лише про сімейні цінності, але й про необхідність збереження ідентичності українців і самобутності українського світогляду, культури, мови, традицій.

– Так, і це важливо. Депутатам не забракло ані моральних, ані інших аргументів для того, щоби захистити традиційні українські цінності. Депутатський корпус усвідомлює, що українська нація чи, як то мовиться, українська раса є особливою. Вона дала початок багатьом іншим цивілізаціям. Натомість, що таке ЛГБТ? Це і не раса, і не підраса, м’яко кажучи. Я вважаю, що ми маємо чітко заявити: українська нація в своїх традиція х міцна, незламна та непохитна. Нехай новітні так звані ліберасти шукають якусь собі рівність нетрадиційну будь-де, але лише не в українській державі, тим паче у Волинському краю, на славетній землі, де народилась Українська Повстанська Армія! Ми не маємо права допустити того, щоби хтось зруйнував наші традиційні українські цінності завдяки, яким українська нація й українська держава вижили впродовж століть, і, навіть перебуваючи під різними окупація ми: і російськими, і польськими й австро-угорськими, – розвивалися. Ми не маємо права дозволити будь-кому знищити той фундамент, який зберіг нам націю.

Коли готувалася ця стаття, стало відомо, що проєкт закону 3316 знято з розгляду. Верховна Рада України врешті-решт узяла до уваги датовані ще червнем поточного року негативні висновки Комітету з питань правоохоронної діяльності та Головного науково-експертного управління Парламенту, чому сприяли потужні протести громадськості, спрямовані на запобігання впровадженню гендерної ідеології в законодавство України, на розвиток інституту сім’ї і на захист традиційних сімейних цінностей.

Олександр Кривенко,
римо-католик, журналіст, юрист, викривач корупції, фундатор і координатор соціальної ініціативи «Захист християнських цінностей – основи життя та сім’ї в Україні» https://www.facebook.com/groups/ProtectingChristianValues/,
м. Київ ,  +380 63 241 3681 ,  krivenkokorr@ukr.net

Джерело: https://svitogliad.com/news/simejnym-czinnostyam-tak-gendernij-ideologiyi-ni-deputaty-volyni-vystupyly-za-rozvytok-instytutu-simyi/

Посилання на цю публікацію: Олександр Кривенко. Сімейним цінностям – так, гендерній ідеології – ні: депутати Волині виступили за розвиток інституту сім’ї // Захист християнських цінностей – основи життя та сім’ї в Україні, 18.09.2020 , режим доступу:  https://protectingchristianvalues.blogspot.com/2020/09/18-simejnym.html

Відновимо рай у своїй душі – збережемо довкілля

Відновимо рай у своїй душі – збережемо довкілля

Міжконфесійний форум «Екуменічний діалог та його вплив на екологічну ситуацію в Україні» пройшов у Києві 11 вересня. Захід відбувся за ініціативи Духовної Ради Церков при Дарницькій райдержадміністрації столиці і зібрав представників духовенства і мирян різних релігійних конфесій.

Традиційно для зібрань християн форум почався спільною молитвою.

На Форумі були виголошені такі доповіді: «Внутрішній світ людини як інструмент збереження довкілля» (протоієрей Василь Костюк, Українська православна церква); «Храм Божий у людині і у довкіллі» (пастор Роман Овчаренко, Церква євангельських християн-баптистів «Духовне відродження»), «Міжконфесійний діалог стосовно відповідального та бережного ставлення до Богом сотвореного світу» (протоієрей Роман Романович, референтура з питань екології, Українська греко-католицька церква).

Протоієрей Андрій Головков оголосив «Послання до Дня молитви за довкілля Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія», в якому, зокрема, йдеться про те, що «ми маємо подивитися під «екологічним» кутом зору на все наше життя, прагнути зробити «екологічно чистими» наші звички і на основі Слова Божого і духовної мудрості Церкви переосмислити екологічну культуру життя, виробництва і споживання… Ми маємо можливість на зміну нашого життя тоді, коли будемо ставитися відповідально і милосердно до всього живого. І земля може стати «оновленою землею», з «місцями плодючими і водою спокійною» (Пс. 22: 2). на якій житимуть ті, «у кого невинні руки і чисте серце, хто не марнував на суєту душу свою» (Пс. 23: 4)».

Церква шукає взаємодії з державою та суспільством

Як зазначив у своєму виступі протоієрей Василь Костюк, проблема завдання шкоди довкіллю пов’язана з тим, що ми не впускаємо Бога у своє життя. Найважливішими рисами образу Божого в людині є особистість, свобода, безсмертя, творчість, розумність, духовність, добродіяння, прагнення до досконалості. Тому людина – це особистісна розумна істота, яка володіє свободою. Проте не лише дари отримала людина від Бога, але й заповідь-місію обробляти та зберігати природні ресурси. Вона відповідальна за свої діяння, за розумне використання дарів, якими наділив її творець, вона несе відповідальність не лише за наслідки вчинків стосовно самої себе, але й відносно природи. Отже, свобода та відповідальність – це дві полярні сторони дару Божого в людині бути образом Божественної волі. Саме небажання людини нести відповідальність за своє життя породжує з плином часу негативний стан справ у суспільстві та в навколишньому середовищі. Проте все це виліковується, коли людина почне молитися й отримує силу від молитви. 

Цікавим практичним змістом була збагачена доповідь, яку представив учасникам зібрання протоієрей Роман Романович. Він розповів про багаторічний досвід роботи Бюро УГКЦ з питань екології, яка покликана формувати відповідальне ставлення вірян до Божого створіння – природи та підвищувати екологічну свідомість у суспільстві. Ця діяльність, серед іншого, передбачає: сприяння спеціалізованому вишколу семінаристів, душпастерів, катехітів і вчителів християнської етики; видання науково-практичної літератури на тему відповідального ставлення до природного довкілля; організацію екологічних конференцій, круглих столів, семінарів тощо; відповідну співпрацю з громадським та релігійними організаціями, освітньо-виховними закладами, органами державної влади тощо. Зокрема, йдеться про регулярні творчі конкурси віршів, оповідань, проповідей, молитов і малюнків на теми збереження та захисту довкілля. Як яскравий приклад ефективності екологічного просвітництва священиків у середовищі вірян, Роман Романович розповів про результати ініціативи проти пластикових квітів, коли покупці, ідучи на кладовище, не змогли придбати цей товар, оскільки продавці припинили його реалізацію, бо священик заохотив останніх до такої екологічно свідомої поведінки.

Пастор Роман Овчаренко зауважив у своєму виступі, що «людина все більше набуває споживчого характеру співіснування з довкіллям. Ми почали забувати, що єдиним Владикою Всесвіту є Бог (Пс. 23, 1), що Йому належать «небо і земля … й усе, що на ній» (Втор. 10, 14), тоді як людина є лише «домоправителем», якому довірено багатство земного світу»… Промовець констатував, що забруднення навколишнього природного середовища промисловими відходами, знищення лісів і ґрунтового покриву призводять до пригнічення біологічної активності, до виснаження невідновних мінеральних ресурсів надр, до скорочення запасів прісної води. Виникло безліч шкідливих речовин, багато з яких не проходить природного кругообігу і накопичуються в біосфері. Екологічну рівновагу порушено; людина поставлена перед фактом виникнення незворотних згубних процесів у природі. «Наслідки екологічної кризи хворобливі не лише для природи, а й для людини, що перебуває з нею в органічній єдності», – зауважив пастор церкви ЄХБ «Духовне відродження». 

Він розповів, що сьогодні отримує розвиток екологічна етика, яка спрямована проти споживацького способу життя, яка вимагає підвищити моральну й юридичну відповідальність за шкоду, нанесену природі, в тому числі і людині, щоб у суспільстві не чинились і не пропагувалися збочення. Біблія і духовний досвід показують, що навколишній світ ми можемо змінити відповідно до свого внутрішнього світу, а тому преображення природи маємо почати з духовного відродження нас самих. «Створити рай на землі людина зможе тоді, коли вона рай носитиме у собі самій», – резюмував промовець.

Після доповідей відбувся обмін думками серед учасників зустрічі. Обговорення виступів доповідачів продемонструвало, що існує потреба більш широкого погляду на цілі міжконфесійного екуменічного діалогу, маючи на увазі ті нові виклики, на які християни мають дати гідну відповідь, об’єднавши зусилля.

Мова йде про те, що в минулому Церква не приділяла належної уваги питанням екології, які насправді є найбільш церковними, богословськими, але, залишившись без належної уваги з боку духовенства, цю нішу зайняли, між іншим, різні ідеологи, котрі, крім того, що займаються екологію, часто та послідовно проголошують і просувають антихристиянські та людиноненависницькі політичні гасла.

Наразі вже йдеться про реальні загрози свободі совісті та віросповідання через небезпечні законодавчі ініціативи, що спрямовані на просування так званої гендерної ідеології і прагнуть зруйнувати християнські цінності – основу життя та сім’ї в Україні.

Тому в порядку денному щоденної кропіткої роботи церков, парафій, взаємодії духовенства з мирянами має бути навчання християн основам із виявлення згаданих небезпек, формування у них навичок із медіаграмотності, що сукупно забезпечить їхню спроможність протидіяти різноманітним інформаційним маніпуляціям і бути ефективними у захисті, розвиткові та поширенні всього нерозривного комплексу християнських чеснот українців, у якому все має значення: і віра, і історія, і культура, і мова, і традиції.

Перший заступник голови Дарницької у місті Києві райдержадміністрації Микола Калашник зауважив, що екологія та чистота довкілля є одним із пріоритетних напрямів роботи адміністрації. «Ми раді співпраці з громадою та робимо все можливе для всебічної підтримки екологічних ініціатив», – зазначив представник влади Дарницького району столиці.

«Навряд чи є люди, яких потрібно переконувати в актуальності тематики захисту довкілля. Тому Українські Церкви, розуміючи, що вони не ізольовані одні від одних, що вони покликані дбати про Богом створений світ, хочуть одним голосом виступити на захист майбутнього планети Земля», – такими думками поділився з присутніми у підсумковому виступі протоієрей Церкви Бориса і Гліба Української Греко-католицької Церкви, Голова Духовної Ради Церков при Дарницькій у місті Києві районній державній адміністрації Андрій Боднарук, який і модерував хід Форуму.

В інтерв’ю отець Андрій Боднарук відповів на низку запитань. 

– Отче, підбиваючи підсумки Форуму, Ви зауважили, що його тема – це не лише про ставлення людини до навколишнього природного середовища. Йдеться, насамперед, про екологію душі людини. Які ваші враження від події, що завершилась? 

– Сьогоднішнє спілкування ми присвятили висвітленню ролі Церкви, діалогу між конфесіями, між церквами, між священиками та світськими людьми із різних парафій. Ми говорили про те, як впливає цей діалог на сучасну екологічну ситуацію в Україні. У Святому Письмі, в Євангелії є чимало місць, де Ісус Христос проповідував, і ми знаємо, що Його слово завжди було підкріплене конкретними діями. Коли Він говорив, що людину потрібно нагодувати, то він ішов і годував. Коли потрібно було зцілити людину, Він ішов і зціляв її. Тому церкви Дарницького району, представники яких зібралися на Форуми, всі ми говорили на тему екологічних гріхів, на тему екологічних викликів, а також про те, як діалог між нами може полікувати ті гріхи. Власне, одна із наріжних думок, яка весь час лунала тут, була про те, що момент гріхопадіння людини є моментом забруднення світу. Ключова теза полягає в тому, що екологія світу, екологія суспільства залежить насправді від екології власної душі. Відновити рай, який людина колись утратила, можна, насамперед, завдяки тому, що відновимо рай у своїй душі, в своєму серці. Всі наші священики та пастори, власне, і говорили про ці речі. 

– Отче, в сучасних умовах секулярного світу, яким є вплив священика на мирян, особливо на дітей, особливо в дусі формування шанобливого ставлення до Божих законів, аби екологія душі оселилась у серцях і юних, і дорослих громадян України?

– Ми насправді говоримо про те, що не лише словом, але і ділом потрібно рухатись у цьому напрямку. Наш форум, який пройшов в стінах Дарницької державної районної адміністрації у п’ятницю, буде продовжений найближчої суботи. Священики та свячено служителі, котрі зустрілися сьогодні, представники різних конфесій нашого району разом зі своїми парафіянами, прихожанами, разом зі своїми родинами зберуться в одному із найбільш забруднених місць Дарниці. Ми знову зустрінемось, аби спільно помолитися та разом поприбирати цю територію, щоби в такий спосіб дати добрий приклад і тому, насамперед, поколінню, яке виростає. Своїм прикладами, своєю працею, як говорив Блаженніший Любомир Гузар, любіть, Україну!

Завершуючи розповідь про Міжконфесійний форум «Екуменічний діалог та його вплив на екологічну ситуацію в Україні», доречно процитувати фрагмент уже згаданого вище «Послання до Дня молитви за довкілля Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія»: «маємо можливість на зміну нашого життя тоді, коли будемо ставитися відповідально і милосердно до всього живого. І земля може стати «оновленою землею», з «місцями плодючими і водою спокійною» (Псалом 22: 2). на якій житимуть ті, «у кого невинні руки і чисте серце, хто не марнував на суєту душу свою» (Псалом 23: 4)».

Автор – Олександр Кривенко,

римо-католик, журналіст, юрист, викривач корупції, фундатор і координатор соціальної ініціативи «Захист християнських цінностей – основи життя та сім’ї в Україні» 

https://www.facebook.com/groups/ProtectingChristianValues/,

м. Київ ,  +380 63 241 3681 ,  krivenkokorr@ukr.net

Джерело: Олександр Кривенко. Відновимо рай у своїй душі – збережемо довкілля // Захист християнських цінностей – основи життя та сім’ї в Україні, 17.09.2020 , режим доступу: https://protectingchristianvalues.blogspot.com/2020/09/17-rai.html

Матеріали за темою:
Олександр Кривенко. Відновимо рай у своїй душі – збережемо довкілля: відбувся міжконфесійний екологічний форум. // 12.09.2020 р.Б. Світогляд https://svitogliad.com/news/vidnovymo-raj-u-svoyij-dushi-zberezhemo-dovkillya-vidbuvsya-mizhkonfesijnyj-ekologichnyj-forum/