Блаженний народ, що Богом у нього Господь

Блаженний народ, що Богом у нього Господь 
https://cutt.ly/RiS2PZ4 (зел) ХІІІ Неділя звичайного періоду

Дуже важливо не пропустити Ісуса, який проходить поруч із будинком нашого життя. Якщо ми приймемо Його та будемо йти з Ним, то Він допоможе нам не озиратись назад і міцно триматися віри, що Його спасительний Хрест вкаже нам дорогу до дому Отця.

АНТИФОН НА ВХІД
² Всі народи, плещіть у долоні, покликуйте Богові голосом радости (Пс 47 (46), 2)

Мовиться «Слава во вишніх»

КОЛЕКТА
Боже, Ти благодаттю усиновлення схотів вчинити нас дітьми світла; † не допусти, щоби нас огорнула темрява помилок, * але вчини, щоби ми перебували у сяйві Твоєї істини. Через Господа нашого Ісуса Христа, Сина Твого, † котрий з Тобою живе і царює в єдності Святого Духа, * Бог, навіки вічні.

ПЕРШЕ ЧИТАННЯ
2 Цар 4, 8-11. 14-16а
Читання з Другої книги Царів.

⁸ І сталося певного дня, і прийшов Єлисей до Шунаму, а там була багата жінка, і вона сильно просила його до себе поїсти хліба. І бувало, скільки разів приходив він, заходив туди їсти хліб.
⁹ І сказала вона до чоловіка свого: Ось я познала, що Божий чоловік, який завжди приходить до нас, він святий.
¹⁰ Зробім же малу муровану горницю, і поставимо йому там ліжко, і стола, і стільця, і свічника. І коли він приходитиме до нас, то заходитиме туди.
¹¹ Одного разу прийшов він туди, і зайшов до горниці та й ліг там.
¹⁴ І сказав він: Що ж зробити їй? А Ґехазі відказав: Та вона не має сина, а чоловік її старий.
¹⁵ А він сказав: Поклич її. І він покликав її, і вона стала при вході.
¹⁶ І він сказав: На цей означений час, коли саме цей час вернеться, ти обійматимеш сина! 

Слово Боже.

РЕСПОНСОРІЙНИЙ ПСАЛОМ
Пс 89, 2-3. 16-17. 18-19

² Про милості Господа співатиму повіки, я звіщатиму вустами своїми про вірність Твою з роду в рід!
³ Бо я був сказав: Буде навіки збудована милість, а небо Ти вірність Свою встановляєш на нім.

¹⁶ Блаженний народ, який знає свій поклик переможний, Господи, вони ходять у світлі обличчя Твого!
¹⁷ Радіють вони цілий день Твоїм Іменням, і підвищуються Твоєю справедливістю,
¹⁸ бо окраса їхньої сили то Ти, а Твоєю зичливістю ріг наш підноситься,
¹⁹ бо щит наш Господній, а цар наш від Святого Ізраїлевого!

ДРУГЕ ЧИТАННЯ
Рим 6, 3-4. 8-11
Читання з Послання святого апостола Павла до римлян.
³ Hевже не знаєте, що всi ми, котрі хрестилися в Христа Iсуса, у смерть Його хрестилися? ⁴ Отже, ми поховані з Hим хрещенням у смерть, щоб, як Христос воскрес iз мертвих славою От­ця, так i ми в оновленому життi ходити почали. ⁸ Коли ж ми померли з Христом, то вiруємо, що й житимемо з Hим, ⁹ знаючи, що Христос, воскреснувши із мертвих, вже не вмирає: смерть уже Hим не володіє. ¹⁰ Бо що Вiн помер, то помер один раз для грiха, а що живе, то живе для Бога. ¹¹ Так i ви вважайте себе мертвими для грi­ха, живими ж для Бога у Хрис­тi Iсусi, Господi нашому. Слово Боже.

СПІВ ПЕРЕД ЄВАНГЕЛІЄМ
1 Пт 2, 9

⁹ ви вибраний рід, священство царське, народ святий, люд власности Божої, щоби звіщали чесноти Того, Хто покликав вас із темряви до дивного світла Свого

ЄВАНГЕЛІЄ
Мт 10, 37-42
† Читання святого Євангелія від Матея.

³⁷ [Того часу Ісус сказав своїм Апостолам:] Хто більш, як Мене, любить батька чи матір, той Мене недостойний. І хто більш, як Мене, любить сина чи дочку, той Мене недостойний.
³⁸ І хто не візьме свого хреста, і не піде за Мною слідом, той Мене недостойний.
³⁹ Хто душу свою зберігає, той погубить її, хто ж за Мене погубить душу свою, той знайде її.
⁴⁰ Хто вас приймає, приймає Мене, хто ж приймає Мене, приймає Того, Хто послав Мене.
⁴¹ Хто приймає пророка як пророка, той дістане нагороду пророчу, хто ж приймає праведника, як праведника, той дістане нагороду праведничу.
⁴² І хто напоїть, як учня, кого з малих цих бодай кухлем водиці холодної, поправді кажу вам, той не згубить нагороди своєї.

Слово Господнє.

Мовиться «Вірую»

МОЛИТВА ВІРНИХ
Христос навчав людей, що віра перемагає страх; свідомі цього волаймо з надією:
1. Свята Церква шляхом до спасіння душ вважає також допомогу людям у земних справах; молімося, щоб їй вдалося, співпрацюючи з урядами держав, запевнити всім людям гідне життя.
2. Святіший Отець є намісником самого Христа на землі; молімося, щоби християнський світ побачив і наслідував його синівську відданість Богу та повагу до кожної людини.
3. Велич держави проявляється у турботі про найбільш беззахисних її громадян; молімося, щоби почуття солідарності характеризувало кожного громадянина світу.
4. Важким тягарем лягають на плечі людей невиліковні хвороби чи каліцтва; молімося, щоби вони у молитві та святих таїнствах знаходили розраду та силу.
5. Неухильність смерті наповнює страхом серце кожної людини; молімося, щоби помираючі поверталися умиротворені до дому Отця, а померлим засяяла зірка воскресіння.
6. Дякуючи Богові за те, що ми можемо брати участь у євхаристійній жертві, молімося, щоби ця жертва була нашою силою на землі та завдатком вічного життя у небі.
Боже, джерело благодаті, вислухай наші молитви і допомагай нам своєю міццю в дорозі до Твого Царства. Через Христа, Господа нашого.

МОЛИТВА НАД ДАРАМИ
Боже, Ти у Твоїх тайнах предивно являєш свої діяння * вчини, щоби наше служіння було гідним святих дарів. Через Христа, Господа нашого.

Префація на Неділі Звичайного періоду № 20-27

АНТИФОН НА ПРИЧАСТЯ
Благослови, душе моя, Господа, * і все, що є в мені  – Його святе Ім’я. (Пор. Пс 103 (102), 1)

МОЛИТВА ПІСЛЯ ПРИЧАСТЯ
Просимо, Господи: нехай божестенна жертва, яку ми принесли і спожили, † відновить наше життя, щоби ми, з’єднані з Тобою у вічній любові, * приносили плід, який завжди триває. Через Христа, Господа нашого. 

За матріалами: КМЦ, НП

Олександр Кривенко
Захист християнських цінностей - основи життя та сім'ї в Україні
Група у facebook: Захист християнських цінностей - основи життя та сім'ї в Україні: https://www.facebook.com/groups/ProtectingChristianValues/ (https://cutt.ly/viS7YSa)
krivenkokorr@ukr.net
+380 74 3241 3681

https://protectingchristianvalues.blogspot.com/2020/06/28-xiii-nzp.html

Русскій Христос іде

Санта Муерте на Червоній Площі. Флойд міроКРОВОточіт. Русский Христос йде!
24.06.20  https://protectingchristianvalues.blogspot.com/2020/06/24-rhi.html

Кремль "зробив" Ілона Маска.
Санта Муерте (Свята Смерть) на Червоній площі.
Ікона Флойда вже КРОВОМІРОточіт.
Драконоголів'я практики російських еліт.
Русскій Христос Іде! - Панк група «Порнофільми»
Олігархи - шукають Шамбалу?
Відродження США через Хаос?
Окультний «Батут» російських еліт.
Америка Більше не Велика Країна!

Джерело: МохненкоVIEW

Благослови, Господи, випускників духовної семінарії!

Благослови, Господи, випускників духовної семінарії!
https://protectingchristianvalues.blogspot.com/2020/06/20-vechyrnya.html

Вечірня онлайн УГКЦ, спільна молитва - всім вірним Церкви та усім зацікавленим! ОНЛАЙН трансляція Вечірні у Київській Трьохсвятительській духовній семінарії.

За матеріалами: ЖТ Олександр Кривенко Блог: Захист християнських цінностей - основи життя та сім'ї в Україні https://protectingchristianvalues.blogspot.com FB: Захист християнських цінностей - основи життя та сім'ї в Україні: https://www.facebook.com/groups/ProtectingChristianValues

Хто споживатиме цей хліб, бу­де жити вічно

Хто споживатиме цей хліб, бу­де жити вічно
http://protectingchristianvalues.blogspot.com/2019/01/15-hlib.html

ПРЕСВЯТИХ ТІЛА І КРОВІ ХРИСТА (біл) Урочистість

Щоби жити, потрібно їсти. Тим паче, коли йдеться про вічне життя. З тією лише відмінністю, що вічне життя вимагає особливої їжі. Вічною їжею є любов – кожна любов, але найкраще, коли вона є в найчистішій постаті. Тому Ісус називає себе живим хлібом і наполягає, щоби ми Ним годувалися, бо Він є Любов’ю в найчистішому вигляді. Якщо у світі є так мало любові, то це тільки тому, що ми виснажені духовно – голодні любові. А коли ми вже нею живимося, то часто її марнуємо, замість того, щоб її засвоїти. Бо любов ми засвоюємо лише тоді, коли даємо її іншим.

АНТИФОН НА ВХІД
Бог найкращою   пшеницею   годує  свій  народ * і медом із скелі насичує. (Пор. Пс 81 (80), 17)

Мовиться “Слава во вишніх”

КОЛЕКТА
Господи, Ти в Пресвятому Таїнстві залишив нам спомин своїх страстей, † дай нам так вшановувати святі тайни Твоїх Тіла та Крові, * щоби ми могли безустанно пожинати плоди Твого відкуплення. Котрий живеш і царюєш з Богом Отцем в єдності Святого Духа, * Бог, навіки вічні.

ПЕРШЕ ЧИТАННЯ
Втор 8, 2-3. 14б-16а
Читання з Книги Второзаконня.
Мойсей сказав до народу: «Спогадай увесь той шлях, що ним водив тебе Господь, Бог твій, за цих сорок років у пустині, щоб упокорити тебе, щоб випробувати тебе, щоб довідатися, що в твоєму серці, чи додержуватимеш заповіді його, чи ні. Він упокоряв тебе, морив тебе голодом та годував манною, про яку не знав ні ти, ні твої батьки; щоб ти пізнав, що не тільки хлібом живе людина, але всім, що виходить з уст Господніх, може жити людина. Не забувай ти Господа, Бога твого, який вивів тебе з Єгипетської землі, з дому неволі;  який водив тебе величезною й страшною пустинею, де гадюки, отруйні вужі й скорпіони, сухий і безводний степ; який виточив тобі з твердої, як кремінь, скелі воду; який годував тебе в пустині манною». Слово Боже.

РЕСПОНСОРІЙНИЙ ПСАЛОМ
Пс 147, 12-13. 14-15. 19-20
Єрусалиме, Господа оспівуй! (Або Алілуя).
Хвали Господа, Єрусалиме! *
Сіоне, величай свого Бога!
Адже Він засуви твоїх брам укріпляє, *
всередині тебе синів твоїх благословляє.
Дає мир твоїм границям *
і наповняє тебе достатком пшениці.
Посилає на землю своє Слово, – *
швидко лине Його Слово!
Слово своє Він Якову сповіщає, – *
Ізраїлеві – свої присуди і свої настанови.
Він не вчинив так з жодним народом, –
присудів своїх Він не дав їм знати.

ДРУГЕ ЧИТАННЯ
1 Кор 10, 16-17
Читання з Першого послання святого апостола Павла до корінтян.
Брати! Чаша благословення, яку бла­гословляємо, – хіба не є вона спіль­ністю в Христовій крові? Хліб, який ломимо, – хіба не є він спільністю в Христовому тілі? Оскільки є один хліб, то ми, чис­ленні, становимо одне тіло, бо всі ми маємо участь в одному хлібі. Слово Боже.

СПІВ ПЕРЕД ЄВАНГЕЛІЄМ
Йн 6, 51
Алілуя, алілуя, алілуя.
Я – хліб живий, що зійшов із неба;
якщо хто хліб цей буде їсти, житиме повіки.

ЄВАНГЕЛІЄ
Йн 6, 51-58
Читання святого Євангелія від Йоана.
Того часу Ісус сказав до народу: «Я – хліб живий, який зійшов з неба; якщо хто буде їсти цей хліб, житиме вічно. Хліб, який Я дам, – це Моє тіло, для жит­тя світу!» Тоді  стали сперечатися між со­бою юдеї, кажучи: «Як це може Він да­ти нам їсти своє тіло?» А Ісус сказав їм: «Воістину, воістину кажу вам: якщо не будете їсти тіла Сина Людського і не будете пи­ти Його крові, не будете мати в собі життя. Хто їсть Моє тіло і п’є Мою кров, той має вічне життя, і Я його воскрешу останнього дня. Адже Моє тіло – справжня по­жи­ва, а Моя кров – справжній на­пій. Хто споживає Моє тіло і п’є Мою кров, той перебуває в Мені , і Я в ньому. Як послав Мене живий Отець, так і Я живу через Отця, – і той, хто буде споживати Мене, житиме через Мене. Це є хліб, який зійшов із неба. Не так, як батьки їли й по­мер­ли, а хто споживатиме цей хліб, бу­де жити вічно!» Слово Господнє.

Мовиться “Вірую”.

МОЛИТВА ВІРНИХ
Віддаючи честь Христові, прихованому у Пресвятих Дарах, занесі мо наші спільні молитви до Бога, який завжди нас вислуховує:
1. Молімося за святу Церкву, щоб її вірні могли без перешкод ділитися хлібом Тіла Господнього у всіх країнах світу.
2. Молімося за Святішого Отця, щоб його любов до Євха- ристійного Христа розпалила серця всіх священиків істин­ною ревністю у служінні Господу.
3. Молімося за всіх католиків, щоб вони у Євхаристії знаходи­ли сили дотримуватися Божих заповідей.
4. Молімося за всіх голодних, щоб заможні християни вміли ділитися з ними хлібом насущним.
5. Молімося за всіх померлих вірних, щоб Господь обдарував їх повнотою свого відкуплення.
6. Молімося за нас, щоб, приймаючи Тіло і Кров Господа Христа, котрий примирив нас із Богом Отцем, ми обдаро­вували лю- бов’ю кожну людину.
Господи, Ісусе Христе, тільки Ти даєш нам хліб правдивий – себе самого; вислухай наші молитви і будь силою та міццю у труднощах і боротьбі  на дорозі до Тебе. Котрий живеш і царюєш навіки вічні.

МОЛИТВА НАД ДАРАМИ
Господи, уділи милостиво своїй Церкві дарі в єдності й миру, * містичним знаком котрих є принесені дари. Через Христа, Господа нашого.

ПРЕФАЦІЯ: Плоди Пресвятої Євхаристії
С. Господь  з  вами. В. І з духом твоїм. С. Угору серця. В. Підносимо їх до Господа. С. Подяку складаймо Господу Богу нашому. В. Достойне це і праведне.
Воістину, достойне це і праведне, слушне та спасенне, * щоб ми завжди та всюди складали подяку Тобі , * святий Отче, Всемогутній вічний Боже, * через Ісуса Христа, Господа нашого. Він хотів, щоб вічно тривала пам’ятка спасенної жертви Хреста, * тому, споживаючи з Апостолами останню Вечерю, * як непорочного Агнця приніс Тобі себе в угодну жертву досконалої прослави. У цьому величному Таїнстві Ти годуєш і освячуєш своїх вірних, * щоб людей, які  живуть на одній землі , * осявала одна віра і єднала одна любов. Ми завжди приступаємо до трапези Твого дивовижного таїнства, * щоб, наповнені благодаттю, * уподібнюватися до Христа, нашого небесного взірця. Тому небо і земля співають Тобі  нову пісню возвеличення, * і ми з усіма воїнствами Ангелів прославляємо Тебе, безустанно взиваючи: Свят, Свят, Свят Господь Бог Саваот...

АНТИФОН НА ПРИЧАСТЯ
Хто споживає Тіло Моє і Кров Мою п’є, * той у Мені  перебуває, а Я – в ньому, – говорить Господь.

МОЛИТВА ПІСЛЯ ПРИЧАСТЯ
Просимо Господи, вчини, щоб ми у вічності раділи повнотою участі в Божому житті , * яку на землі провіщає прийняття Твоїх найдорогоцінніших Тіла та Крові. Котрий живеш і царюєш навіки вічні.

Нехай буде слово ваше: так — так; ні — ні, а що зверх цього, те від лукавого

ikonaua

Нехай буде слово ваше: так — так; ні — ні, а що зверх цього, те від лукавого 
(Субота Х звичайного тижня, рік ІІ)
https://cutt.ly/duoYmSN

Клятва на Святому Писанні і прикликання Господнього імені в судах використовується донині. Проте це не перешкоджає декому вимовляти клятви й у своїх низьких і фальшивих цілях. Якщо людина живе в правді Ісуса Христа, їй не потрібні ніякі клятви перед Богом, її слова звучать: “так” або “ні”. Цього вчить нас  Ісус.

Св. АНТОНІЯ ПАДУАНСЬКОГО, пресвітера і Вчителя Церкви (біл) Обов’язковий спомин
Святий Антоній  народився 1195 р. в Ліссабоні. Висвячений у 1219 р., він через рік вступив до Ордену св. Франциска та поїхав у Марокко, що в Африці, проголошувати Євангеліє. Тяжка недуга змусила його повернутися до Італії. Найбільш визначним і плідним був період його життя в Падуї, де він відзначився як проповідник, який вплинув на життя багатьох людей. Помер Антоній 13 червня 1231 року, маючи ледве 36 років. Його шанують як покровителя наречених і подружніх пар. Прохають про заступництво перед народженням дітей.

АНТИФОН НА ВХІД
Священики Твої, Господи, нехай одягнуться у справедливість, * святі  Твої нехай возрадуються.

КОЛЕКТА
Всемогутній, вічний Боже, Ти дав своєму народові чудового проповідника та заступника в потребах – святого Антонія з Падуї; † вчини, щоби з його допомогою ми дотримувалися заповідей християнського життя, * та в усіх труднощах отримували від Тебе підтримку. Через Господа нашого Ісуса Христа, Сина Твого, † котрий з Тобою живе і царює в єдності Святого Духа, * Бог, навіки вічні.

ПЕРШЕ ЧИТАННЯ
3 Цар 19, 19-21
¹⁹ І пішов він [Ілля] звідти, і зна­йшов Єлисея, сина Сафатового, коли він орав; дванадцять пар [волів] було в нього, і сам він був при дванадцятій. Ілля, проходячи повз нього, кинув на нього милоть свою [плащ свій]. ²⁰ І залишив [Єлисей] волів, і побіг за Іллею, і сказав: дозволь мені поцілувати батька мого та матір мою, і я піду за тобою. Він сказав йому: піди та повертайся назад, бо що зробив я тобі? ²¹ Він, відійшовши від нього, взяв па­ру волів і заколов їх і, запаливши плуг волів, засмажив м’ясо їх, і роздав людям, і вони їли. А сам встав і пішов за Іллею, і став служити йому. Слово Боже.

РЕСПОНСОРІЙНИЙ ПСАЛОМ
Пс 16 (15), 1-2а і 5. 7-8. 9-10
Ти – моя доля, частка мого спадку.
¹ Охорони мене, Господи, бо я на Тебе надіюся. ² Я сказав Господу: «Ти Господь мій!». ⁵ Господь — частина спадку мого і чаші моєї. В Тобі, Господи, вся спадщина моя. ⁷ Славитиму Господа, що просвітив мене, бо навіть і вночі повчає мене серце моє. ⁸ Повсякчас бачу я Господа перед собою, бо Він праворуч мене, і я не захитаюся. ⁹ Тому радіє серце моє і веселиться язик мій, навіть тіло моє спочиває в надії, ¹⁰ що Ти, Господи, не залишиш душі моєї в пеклі і не даси святому Твоєму побачити тління.

СПІВ ПЕРЕД ЄВАНГЕЛІЄМ
Пс 119 (18), 36а. 29б
Алілуя, алілуя, алілуя.
Прихили серце моє, Боже, до Твоїх свідчень,
помилуй мене за Твоїм законом.
³⁶ Нахили серце моє до свідчень Твоїх. ²⁹ і в законі Твоїм провадь мене. 

ЄВАНГЕЛІЄ
Мт 5, 33-37
† Читання святого Євангелія від Матея.
³³ Ще чули ви, що було сказано стародавнім: не клянися неправдиво, а виконуй перед Господом клятви твої. ³⁴ А Я кажу вам — не клястися зовсім: ні небом, бо воно є престолом Божим; ³⁵ ні землею, бо вона є підніжжям ніг Його; ні Єрусалимом, бо це місто великого Царя. ³⁶ І головою твоєю не клянися, бо не можеш жодної волосини білою або чорною зробити. ³⁷ Нехай буде слово ваше: так — так; ні — ні, а що зверх цього, те від лукавого. Слово Господнє.

МОЛИТВА ВІРНИХ
Сьогодні свята Церква споминає святого Антонія, до якого ми часто звертаємося у різних потребах; тож за його посередництвом звернімося до Господа Бога з нашими проханнями:
1. Молімося за святу Господню Церкву, щоби вона зростала й укріплювалася по всій землі.
2. Молімося за всіх, наділених владою, щоби вони розпоряджалися нею заради блага людей.
3. Молімося за скривджених і нещасних, щоби святий Антоній взяв їх під свою опіку.
4. Молімося за хворих і покинутих, щоби доброзичливі та щирі люди завжди їм допомагали.
5. Молімося за померлих наших братів і сестер, щоби Господь дав їм участь у вічному щасті на небесах.
6. Молімося в наших особистих намірах і намірах наших рідних, щоби святий Антоній виблагав нам у Господа Бога те, чого ми у Нього просимо.
Боже, благоволи вислухати наші прохання та допоможи нам вірно йти Твоїми шляхами. Через Христа, Господа нашого.

МОЛИТВА НАД ДАРАМИ
Господи, прийми дари, складені на Твій вівтар в день спомину святого Антонія, †  і, як через ці блаженні тайни Ти обдарував його славою, * так і нам даруй прощення. Через Христа, Господа нашого.

Префація про святих пастирів № 38.

АНТИФОН НА ПРИЧАСТЯ
Щасливий слуга, * якого Господь, повернувшись, знайде невсипущим. * Істинно кажу вам: він поставить його над усім своїм маєтком.

МОЛИТВА ПІСЛЯ ПРИЧАСТЯ
Всемогутній Боже, нехай небесна трапеза в усіх, що святкують спомин святого Антонія примножить і утвердить духовні сили, † щоб ми зберегли непорушним дар віри * та йшли вказаною нам стежкою спасіння. Через Христа, Господа нашого.


За матеріалами: КМЦ, НП

Олександр Кривенко, фунадатор і координатор спільноти
Захист християнських цінностей - основи життя та сім'ї в Україні
християнин, незалежний журналіст, юрист, викривач корупції
krivenkokorr@ukr.net
+380 63 241 36 81
Україна, Київ

https://protectingchristianvalues.blogspot.com/2020/06/13-subota-x-zvichajnogo-tizhnja-rik-II.html

Святий Антоній Падуанський

Святий Антоній Падуанський
https://cutt.ly/9uiCLsz
Заходячи у храми, особливо римо-католицькі, бачимо статуї і образи святиx (часто ці статуї знаходяться у бічних каплицях храмів або при вxoді). Та деяких святих можемо зустріти чи не у кожному храмі. Одним з них є Святий Антоній Падуанський (Падевський).

Народився св. Антоній 5 серпня 1195 року у Лісабоні в заможній родині, при хрещенні отримав ім’я Фернанд. До п’ятнадцятирічного віку він навчався у єпископській школі, пізніше вирішив вступити в новіціат до каноніків-монахів святого Августина у Лісабоні, де вивчав Богослов’я, Святе Письмо і Латинь, готуючись прийняти сан священика. У 17 років він перейшов до монастиря Санта Крус ді Коїмбіра, який був найбільшим культурним, науковим і літературним центром країни.

Приблизно у 1219 році Фернанд був висвячений на священика. Саме в ці роки до Коїмбіри прибули бідні люди, одягнені в чернечі ряси і підперезані мотузками. Це були послідовники святого Франциска з Асижу, які проповідували Слово Боже і показувати приклад євангельської чистоти і добровільної суворої убогості.

Зображення Святого Антонія у верхній ніші костелу Святого Антонія Падуанського у Львові

У 1220 році Фернанд стає свідком повернення з Марокко тіл п’яти місіонерів-францисканців, закатованих за віру. Це стало поштовхом до вступу Фернанда до ордену братів менших (послідовники святого Франциска носять назву орденів братів менших). У 1221 році він, взявши ім’я Антоній на честь стародавнього абата, якому була присвячена монастирська церква, вступає до ордену.

Достовірним фактом є присутність Антонія на зборах «Капітули про рогожі» в 1221 році, куди разом з Франциском зібралися більше трьох тисяч братів, що з’їхалися з різних кінців світу. Антоній для них був незнайомцем і залишався таким до тих пір, поки всі не пустилися в зворотну дорогу, отримавши послух провінційного священика. Тоді Антоній сам запропонував свої послуги провінційній парохії Романьї і був призначений в скит поблизу від Форлі. Там він і залишився би у покірних і самотніх молитвах, якби одного дня під час священичого рукопокладення на місці не виявилося проповідника. Провінційний священик попросив Антонія говорити те, на що його надихає Бог. Це був випадок, який несподівано відкрив в ньому геніального вчителя. Сама освіта, отримана в Коїмбрі, була винятковою для того часу і для тих слухачів. Але освіта доповнювалася тепер зрілістю м’якої і палкої людини, яка з любові до Христа відмовилась від всього і перевірила досвідом медитації ті істини, які він осягнув в результаті навчання. Після такого відкриття Антоній був вибраний роз’їзним проповідником і почав навчати своїх братів богослів’ я. У Болоньї він поклав початок теологічній францисканській школі, яка згодом мала величезне значення для всього Середньовіччя.

Це не залишилось не поміченим Святим Франциском, який написав Святому листа зі схваленням та призначенням, після чого Антоній починає подорожувати по Італії та Франції проповідуючи у різних містечках. На ці проповіді сходилось стільки люду, що навіть храми не могли всіх вмістити.

Під кінець 1223р. Антоній отримав від св. Франциска номінацію на професора теології. Отож Антоній став першим учителем теології у Ордені Францисканців.

У 1227 році Антоній повернувся до Італії, аби взяти участь в Генеральній Капітулі в Асижі, яку скликали у зв’язку зі смертю Франциска. Тут він був призначений Провінційним священиком Емілії (і всієї Північної Італії). Тоді йому було майже тридцять два роки. Лише з 1228 року починається його життя,в на початку Великого посту.

%d0%bf%d0%b0%d0%b4%d1%83%d1%8f-%d1%96%d1%82%d0%b0%d0%bb%d1%96%d1%8f-%d0%b1%d0%b0%d0%b7%d0%b8%d0%bb%d1%96%d0%ba%d0%b0-%d1%81%d0%b2%d1%8f%d1%82%d0%be%d0%b3%d0%be-%d0%b0%d0%bd%d1%82%d0%be%d0%bd%d1%96
Базиліка Святого Антонія на площі Тассо в італійському місті Сорренто

Відомі також чуда святого Антонія. Коли в одному з містечок єретики не бажали слухати Святого і він пішов на берег моря проповідувати рибам. На диво мешканців, на слова Антонія сплилась небачена кількість риби, яка, висунувши голови, слухала його проповідь аж до закінчення.

Інше чудо збереглось у бронзовому барельєфі Донателло: у Ріміні жив один єретик, який знущався з проповіді Антонія про Євхаристію, кажучи що не бачить жодної різниці між освяченою облаткою і простим хлібом: «був хліб, хлібом і залишився». Антоній заперечив, сказавши, що якщо Богові буде вгодно, то навіть мул, на якому їздив той єретик, буде благоговіти перед Святим Причастям. Єретик відповів, сміючись, що не дуже в цьому впевнений: досить було не давати йому їжі протягом трьох днів, а потім поставити перед ним кошик з вівсом, і, якщо мул відмовиться від сіна, аби преклонити коліна перед облаткою, тоді він, Бонвілло, в це повірить. Святий прийняв виклик. Єретик три дні не давав тварині їсти, а потім привів його на площу. З одного боку підійшов єретик з кошиком запашного сіна, а з іншою – Антоній з виблискуючим ковчегом дарів. І численний натовп зацікавлених міг спостерігати, як тварина, відвернувшись від кошика із свіжим сіном, обернулася до Євхаристії і, більш того, встала перед нею на коліна, показуючи своє благоговіння. На цій площі, що сьогодні носить ім’я Мула, була споруджена колона на згадку про цю подію, а в 1417 році на її місці був побудований невеликий восьмикутний храм, навпроти якого колись був будинок того єретика.

Ікона в головному вівтарі костелу Святого Антонія Падуанського у Львові На іконі: Святий Антоній Падуанський та Святий Антоній Пустельник
Ікона в головному вівтарі костелу Святого Антонія Падуанського у Львові
На іконі: Святий Антоній Падуанський та Святий Антоній Пустельник

Що ж стосується Падуї, то вона тоді була містом новим, тільки що відновленим після пожежі 1174 року. Ринки процвітали, падуанскі шерсть і льон славилися по всій Італії, зростала популярність університету, заснованого в 1222 році, в місті була безліч студентів, сильна армія, великим був приплив нових багачів і аристократів. Але виникли також і секти, і політична боротьба, і амбіції, що роздирали суспільство, і війни між містами (особливо між Тревізо і Вероною). А коли закінчували битися, вдавалися до розкоші і задоволень. Вся область, так звана Тревізіанськая Марка прославилася під ім’ям «Любовної Марки». Як завжди, вельможі віддавалися балам, обідам, турнірами, верховій їзді, залицянням і порокам, а народ, жалюгідно та злиденно існуючи, мучився . Коли Антоній “сильний в діях і словах” прибув туди( як писав літописець), йшов 1229 рік, і його життя вже наближалося до кінця. Він читав там проповіді під час Великого посту, і це проповідування, за словами одного з найавторитетніших вчених, що займаються духовною спадщиною св. Антонія, «було християнським відродженням Падуї, її духовним відродженням» і «займає видатне місце в історії Західної Церкви». Дійсно, це був перший Великий піст з безперервними щоденними проповідями, які запам’яталися всім. «Це було те новаторство, якому судилося отримати грандіозний розвиток у наступні століття». Після перших же проповідей виявилось, що жодна церква не могла вмістити натовп, який, за оцінками перших біографів, досягав близько тридцяти тисяч слухачів. Потрібно було вийти на площі. Приплив вірних, що бажають зайняти зручне місце, починався вже рано вранці, практично вночі. Певні місця завжди відводилися єпископові і духовенству. Слухачі збиралися зі всієї Тревізіанської Марки. Коли наставала година проповіді, торгівці закривали свої магазини, і ціле місто завмирало в очікуванні святого слова — слова, якого і боялися, і любили. Він говорив про Бога, засуджував пороки, закликав до добра, згадував про найнасущніші потреби міста.

Досі збереглася постанова мера Падуї від 25 березня 1231 року, згідно з якою жоден боржник не може бути поміщений у в’язницю, якщо буде доведено, що несплата боргу відбувається не через шахрайство і що невдалий боржник готовий заплатити своїм майном. Внизу під документом, що є важливим досягненням в області суспільного права, читаємо буквально наступне: «По клопотанню преподобного брата, блаженного Антонія, духівника Ордена молодших братів». Цілий день після проповіді присвячувався сповідям, які доводили Антонія буквально до знемоги. Саме він ввів в практику сповідь з нагоди проповіді, і це дозволило сприймати звичайні сповіді абсолютно по-новому. «Якщо ти щодня п’єш отруту гріхів, — пояснював він, — то повинен щодня приймати протиотруту сповіді». Протягом всього періоду Великого посту постійно відбувалися чудеса навернення і зцілення. Один з найцікавіших епізодів, що дійшли до нас, — це випадок з грішником, який навіть не зміг розповісти Антонію про свої гріхи, — настільки він був приголомшений почутою проповіддю. Тоді він вийшов, збентежений, щоб спочатку написати все на папері. Потім повернувся і тремтячою рукою протягнув йому листок, на якому покірно описав свої гріхи. Антоній взяв його, і в міру того, як він його читав, рядки зникали один за одним, аж поки аркуш знову не став чистим. Тоді він виголосив відпущення гріхів каяннику, повернувши йому цей листок, який став ніби матеріальним знаком відновленої невинності.

Через виснаження, перевтому і постійні недоїдання Антоній почав хворіти. Тяжко хворий, останні дні свого життя він провів у монастирі, збудованому графом Тіссо з Компосаньєро. Антоній поселився на горіховому дереві і сходив лише на спільні молитви. В пустельні він готувався до смерті.

Фігура Святого Антонія в костелі Святого Антонія Падуанського у Львові
Фігура Святого Антонія в костелі Святого Антонія Падуанського у Львові

13 червня 1231р. Антоній знепритомнів, а коли отямився, попросив, щоб його перевезли до Падуї. По дорозі брати затрималися у монастирі в Арчелла, де ввечері Антоній помер. Поховання відбулося у вівторок 17 червня 1231р.

Зараз горіхового дерева, на якому жив Святий, більше немає, але зростає декілька горіхових дерев, вирощених з пересаджених відростків того дерева. Говорять, що в цих дерев є одна дивна особливість: вони розпускаються не як всі інші горіхові дерева, а лише в перші тринадцять днів червня, коли готуються відзначати свято святого, який колись жив серед цих гілок.

Папа Григорій ІХ, в урочистість Зелених Свят, 30 травня 1232р. канонізував Антонія. Під час канонізації було зачитано опис 53 чудес, вчинених за заступництвом цього великого Святого.

В іконографії зображається у францисканському хабіті з Дитям Ісусом на руках, а символом Святого є лілія. Тому, коли побачите ченця-францисканця з лілією та дитиною, не сумнівайтесь – це Святий Антоній з Падуї.

У Львові у 1618-1630 роках було збудовано дерев’яний костел і монастир святого Антонія, пізніше його було знищено в результаті військових дій та відбудовано з тесаного каменю. Та у 1785 році цісарським декретом монахи були змушені переїхати, а цей храм зробили парафіяльним. У радянські часи це був один з двох римо-католицьких храмів (другим була Латинська Катедра), які діяли, а за незалежності сюди знову повернулись францисканці.

В костелі є мощі Святого Антонія Падуанського. Літанія та вшанування реліквій Святого відбуваються щовівторка на вечірніх богослужіннях. І хоча Антоній все життя проповідував, він є покровителем загублених речей та зцілення хворих.

https://protectingchristianvalues.blogspot.com/2020/06/13-Svjatij-Antonij-Paduanskij.html