Чого шукаєте

Чого шукаєте

Неділя, 17 січня

Йн 1,35–42

Другого дня знову стояв Йоан там, ще й двоє з його учнів.  Угледівши ж Ісуса, який надходив, – мовив: «Ось Агнець Божий.»  Почули двоє учнів, як він оте сказав, та й пішли за Ісусом.  Обернувшися ж Ісус і побачивши, що вони йдуть, мовив до них: «Чого шукаєте?» Ті ж йому: «Равві, – що в перекладі означає: Учителю, – де перебуваєш?»  Відрік він їм: «Ходіть та подивіться.» Пішли, отже, і побачили, де перебуває, і того дня залишилися в нього. Було ж близько десятої години.  Андрій, брат Симона Петра, був одним із тих двох, що, почувши Йоана, пішли за ним.  Зустрів він спершу брата свого Симона й мовив до нього: «Ми знайшли Месію, – що у перекладі означає: Христос.»  І привів його до Ісуса. Ісус же, глянувши на нього, сказав: «Ти -Симон, син Йони, ти зватимешся Кифа», – що у перекладі означає: Петро (Скеля). 

Андрій був учнем Йоана Хрестителя, але знав, що той не є Месією, і тому продовжував шукати саме Христа. Тож поміркуймо над сьогоднішнім уривком з Євангелія, щоб зрозуміти, чого саме шукаємо  

і що ми знаходимо. 

«Чого шукаєте?» (Йн 1,38). Напевно, кожен хоча б раз у житті ставив собі таке питання. Час від часу всі ми відчуваємо якусь глибинну незрозумілу тугу. Люди часто намагаються вгамувати її різними земними задоволеннями, але туга завжди повертається, бо те, чого ми шукаємо, лежить не в площині миттєвих емоцій чи матеріальних здобутків. Ми шукаємо Бога та стосунків із Ним.

«Ходіть та подивіться» (Йн 1,39). Ми повинні завжди бути готовими прийняти це запрошення від Ісуса та зробити крок у вірі, щоб піти за Ним. Можливо, Ісус запрошує нас до більш глибокого спілкування з Ним у Євхаристії або у вивченні Святого Писання. А може, Він хоче дати нам брата чи сестру в Христі, які будуть направляти та супроводжувати нас. Та, якщо не зробимо цього першого кроку, не зможемо «побачити» Його.

«Ми знайшли Месію» (Йн 1,41). Андрій був настільки схвильований зустріччю з Ісу­сом, що одразу ж кинувся з доброю новиною до свого брата Симона. І саме така радість наповнює нас, коли звертаємося до Ісуса й отримуємо відчуття Його любові та милосердя в чудесних зціленнях, у посмішці друга чи підбадьорливому слові. Тоді ми в черговий раз усвідомлюємо, що тільки Він може насправді наповнити нас.

Пильнуй, щоб не піддатися спокусі задовольняти свою тугу за Богом чимось «не тим»: серіалами, нескінченною побутовою метушнею, смаколиками, шопінгом чи навіть алкоголем та випадковим сексом. Пам’ятай, що все це лише тимчасові та швидкоплинні «замінники» справжнього сенсу, які ніколи не зможуть повністю задовольнити твою душу. Тож, якщо відчуватимеш у своїй душі якусь тугу, звернися до Святого Духа та проси Його підказати шлях до Господа. Тільки «прийшовши та побачивши» Ісуса, ти знайдеш те, чого шукав, та заповниш душевну порожнечу невичерпним джерелом життя.

«Прийди, Святий Духу, і допоможи мені пам’ятати, що лише Господь може задовольнити найглибші прагнення мого серця.» 

Cлава Отцю, і Сину, і Святому Духу і нині, і повсякчас, і навіки вічні. Амінь.

Джерело – «Слово між нами»