Експрес-лікбез про гендер і українську церкву парламентарям від юристів-християн

Експрес-лікбез про гендер і українську церкву парламентарям від юристів-християн.

Київ. 27.11.2019 

https://protectingchristianvalues.blogspot.com/2019/11/27-expres-likbez.html
Про стан виконання Національної стратегії у сфері прав людини йшлося сьогодні на слуханнях у стінах Верховної Ради України. Вів обговорення Тарас Тарасенко, голова підкомітету з питань прав людини. 

Перша тема події була присвячена попередженню та протидії дискримінації, забезпеченню рівних прав і можливостей жінок і чоловіків, а також протидії не лише домашньому, але й так званому ефемерному "гендерному" насильству. Доповідала Катерина Левченко, яка і донині обіймає посаду урядового уповноваженого з гендерної політики. Вона - відомий провідник сумнівної, а фактично антисімейної ідеології гендеру, неодноразово погрожувала десяткам органів місцевого самоврядування, які прийняли рішення на розвиток дитинства, батьківства, материнства, родини в Україні, на захист українців від згубної політики "гендеру".

В унісон К.Левченко надала свої коментарі публічно Ірина Федорович, яка представляла одну із громадських організацій, що так само жевріє на темі гендер-омани українців. 

Обидві жінки закликали якнайшвидше ратифікувати зловісну Стамбульську Конвенцію - документа, що насправді під маскою турботи про жертв домашнього насильства прагне стати юридичним фундаментом установлення гомодиктатури в Україні. 

Читайте також: Підпишіть петицію на захист християнських цінностей - основи життя та сім'ї в Україні

Саме тому проти узаконення згаданої конвенції і постала Всеукраїнська Рада церков і релігійних організацій. Ця авторитетна в нашій країні інституція репрезентує думку якнайширших кіл вірян, і тому досі до її думки дослуховувались на всіх щаблях влади. Щоправда нещодавно профільний парламентський комітет під час розгляду поправок, ініційованих ВРЦіРО до нового антидискримінаційного закону, які мали запобігти просуванню гомодиктатури в Україні, зневажив думкою останньої.

Так само і сьогодні з боку гомолобі прозвучали претензії до ВРЦіРО, яка дійсно вже багато років поспіль стоїть на заваді будь-яким спробам проштовхнути антисімейні "гендер"-ініціативи, та заклики не брати до уваги її думку при реалізації Національної стратегії у сфері прав людини. Жоден із офіційних учасників заходу не дав відсіч цим неприпустимим у християнській країні, якою є Україна, закидам. 

Це й не дивно, позаяк програма комітетських слухань чомусь була складена так, що в ній не передбачили виступ жодного представника просімейних і християнських кіл.

Ба більше! Слухання несподівано завершилися достроково, а запланована їхнім порядком денним 15-хвилинна дискусія була негласно, але фактично відмінена. Тому єдиним шансом довести бодай головуючому на слуханнях альтернативну думку, засновану на науковій і християнській позиціях, став персональний експрес-лікбез, який улаштували свідомі українці вже в особистій розмові з очільником згаданого підкомітету Тарасенком.

Урок правової свідомості  дала Олена Львова, християнка, кандидат юридичних наук, представник Всеукраїнського руху "Всі разом".

(с) Автор тексту та відео Олександр Кривенко, римо-католик, юрист, журналіст, громадський діяч Київ 27 листопада 2019 року Божого.

https://protectingchristianvalues.blogspot.com/2019/11/27-expres-likbez.html

Про блог "Захист християнських цінностей - основи життя та сім'ї в Україні"

Про блог "Захист християнських цінностей - основи життя та сім'ї в Україні" Слава Ісусу Христу! Цей блог створено на Захист християнських цінностей - основи життя та сім'ї в Україні.

https://protectingchristianvalues.blogspot.com/2019/11/22-about-ProtectingChristianValues.html
(див. також https://www.facebook.com/groups/ProtectingChristianValues/about/) Мотивом послужило прагнення підтримати одноіменну Петицію №22/074484-еп (https://petition.president.gov.ua/petition/74484) . Блог сприятиме й іншим ініціативав, які відповідатимуть його меті. Наразі разом із авторами Петиції ми закликаємо Президента України: 1. Забезпечити виконання Конституції в частині захисту сім'ї та сімейних цінностей. 2. Зберегти непорушними норми чинної Конституції України (ст. 51) та Сімейного кодексу України (СКУ, ст. 21), які визначають шлюб як сімейний союз жінки та чоловіка й обумовлюють, що «усиновлювачами не можуть бути особи однієї статі» (СКУ, ст. 211 ч. 3). 3. Не використовувати поняття «ґендер», «сексуальна орієнтація», «ґендерна ідентичність» у Конституції України та жодних інших законодавчих формулюваннях. Не ратифікувати в Україні Стамбульську конвенцію. 4. Скасувати запроваджену Стратегію упровадження гендерної рівності та недискримінації у сфері освіти «Освіта: гендерний вимір-2021», що нехтує правом батьків на виховання власних дітей згідно з їхніми світоглядними переконаннями та впливати на освітній процес. Ці фундаментальні права закріплені в низці міжнародних договорів, ратифікованих Україною, зокрема п. 4 ст. 18 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 р., п. 3 ст. 13 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права 1966 р., п. 2 ст. 3, 5, п. 2 ст. 14 та п. 1(с) ст. 29 Конвенції ООН про права дитини 1989 р. Таким чином, ми, передусім, і як громадяни України, і як батьки, вимагаємо забезпечення нашого права виховувати власних дітей згідно з нашими уявленнями про шлюб, сім’ю, родину та не нав’язувати антинаукових і аморальних постулатів гендерної ідеології в освітньому процесі. 5. Припинити проведення антидискримінаційної експертизи навчальної літератури, результати якої на практиці засвідчили зневагу до основоположних цінностей українського народу, таких, як батьки, сім’я, мова, патріотизм тощо. https://petition.president.gov.ua/petition/74484 Божих благословінь! Олександр Кривенко +380 63 241 3681

Слово на захист пастора та вихователя сиріт від свавілля держави

Слово на захист пастора та вихователя сиріт від свавілля держави

Журналістське розслідування Олександра Кривенка
Київ, 21.10.2019 р.Б.
https://protectingchristianvalues.blogspot.com/2020/01/21-freedemjanenko.html

Київ 21.10.2019 р.Б
Автори:
Олександр Кривенко (у кадрі; текст, фото)
Вадим Госпеллер (зйомка, монтаж)

Резонансний арешт Івана Дем’яненка - пастора, помічника вихователя дитячого будинку у Запорізькій області

Через підозру у торгівлі людьми потрапив до слідчого ізолятора Запоріжжя 61-літній Іван Олександрович Дем’яненко, який має 3-тю групу інвалідності, а торік переніс інсульт.

За гратами опинився чоловік, який ніколи не був судимим та має 5-х власних дітей. Крім того, затриманий служить пастором церкви Євангельських християн-баптистів, під патронатом якої, з його ж таки ініціативи, ще на початку 2000-х у селищі міського типу Приазовському було створено школу-інтернат із символічною назвою «Надія». Він став чи не єдиним на той час притулком сімейного типу в Україні для дітей-сиріт, а тому про цей заклад писала навіть центральна преса. Як і тоді, так і впродовж усіх уже понад 15 років Іван Олександрович був, є і залишається наставником сиріт і підлітків із неблагополучних сімей, які відгукуються про нього лише з доброзичливістю.

12 жовтня Орджонікідзевський районний суд міста Запоріжжя ухвалив:
затримати на 60 діб у СІЗО Івана Дем’яненка як підозрюваного в учинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.149 Кримінального Кодексу України (санкція – до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна чи без неъ). Одночасно судовою ухвалою від 12 жовтня ц.р. встановлено заставу, розмір якої сягає майже 1 млн. грн. і яка може бути внесена впродовж строку дії цієї ухвали,
та, за клопотанням слідчого поліції, відсторонити Івана Дем’яненка від займаної посади на час розслідування

22 жовтня 2019 року Божого Запорізький апеляційний суд розгляне скаргу стосовно ухвал, винесених судом 1-ї інстанції.
Засідання розпочнеться о 10:30

Це вирішальний день.
Я закликаю усіх, хто буде в Запоріжжі, прийти та підтримати нашого пастора!
Молімося! Віримо! Діймо!
Подробиці - у цьому відео

P.S.
+ ОНОВЛЕННЯ від 22.10.2019 +
22 жовтня 2019 року за результатами апеляційного розгляду скарги захисника підозрюваного її задоволено частково:

ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 12 жовтня 2019 року скасовано, запобіжний захід з тримання під варти змінено на домашній арешт із забороною залишати житло з 22.00 до 06.00 години наступного дня в межах дії запобіжного заходу, тобто до 09 грудня 2019 року з покладанням певних обов’язків;

підозрюваного звільнено з-під варти.

Ухвала набрала законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Олександр Кривенко, 

римо-католик, юрист, журналіст, фундатор спільноти "Захист християнських цінностей - основи життя та сім'ї в Україні"

+380 63 241 3681 

krivenkokorr@ukr.net
Приватбанк: 4731 2191 1317 7178
FB: https://www.facebook.com/oleksa.kryvenko ; https://www.facebook.com/oleksandr.kryvenko.5

FB-група: Захист християнських цінностей - основи життя та сім'ї в Україні
https://www.facebook.com/groups/ProtectingChristianValues
Блог: Захист християнських цінностей - основи життя та сім'ї в Україні: https://protectingchristianvalues.blogspot.com

Джерело: Олександр Кривенко. Слово на захист пастора та вихователя сиріт від свавілля держави. Журналістське розслідування Олександра Кривенка
Київ, 21.10.2019 р.Б.
https://protectingchristianvalues.blogspot.com/2020/01/21-freedemjanenko.html

Матеріали за цією ж темою:

Фейсбук-група: Івану Дем'яненку - волю
https://www.facebook.com/groups/freedemjanenko/

Івану Дем'яненку - волю пастору та вихователю. Запоріжжя.
Подія створена на підтримку групи людей, які вимагають звільнити зі слідчого ізолятора Івана Дем'янюка - пастора церкви та помічника вихователя дитячого інтернату "Надія", що знаходиться у селищі міського типу Приазовське, Приазовського району Запорізької області!
https://www.facebook.com/events/2449432578657859/

@Захист християнських цінностей - основи життя та сім'ї в Україні
https://www.facebook.com/events/833447290390545
Петиція тут: https://petition.president.gov.ua/petition/74484

Перепублікації:
https://www.facebook.com/groups/freedemjanenko/permalink/939089256466813/

Підпишіть петицію на захист християнських цінностей - основи життя та сім'ї в Україні

Підпишіть петицію на захист християнських цінностей - основи життя та сім'ї в Україні

Олександр Кривенко  

https://protectingchristianvalues.blogspot.com/2019/09/28-zahyst-hryst.html

Друзі, підтримаймо Петицію №22/074484-еп (https://petition.president.gov.ua/petition/74484)
якою її автори закликають Президента України:

1. Забезпечити виконання Конституції в частині захисту сім'ї та сімейних цінностей.

2. Зберегти непорушними норми чинної Конституції України (ст. 51) та Сімейного кодексу України (СКУ, ст. 21), які визначають шлюб як сімейний союз жінки та чоловіка й обумовлюють, що «усиновлювачами не можуть бути особи однієї статі» (СКУ, ст. 211 ч. 3).

3. Не використовувати поняття «ґендер», «сексуальна орієнтація», «ґендерна ідентичність» у Конституції України та жодних інших законодавчих формулюваннях. Не ратифікувати в Україні Стамбульську конвенцію.

4. Скасувати запроваджену Стратегію упровадження гендерної рівності та недискримінації у сфері освіти «Освіта: гендерний вимір-2021», що нехтує правом батьків на виховання власних дітей згідно з їхніми світоглядними переконаннями та впливати на освітній процес. Ці фундаментальні права закріплені в низці міжнародних договорів, ратифікованих Україною, зокрема п. 4 ст. 18 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 р., п. 3 ст. 13 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права 1966 р., п. 2 ст. 3, 5, п. 2 ст. 14 та п. 1(с) ст. 29 Конвенції ООН про права дитини 1989 р. Таким чином, ми, передусім, і як громадяни України, і як батьки, вимагаємо забезпечення нашого права виховувати власних дітей згідно з нашими уявленнями про шлюб, сім’ю, родину та не нав’язувати антинаукових і аморальних постулатів гендерної ідеології в освітньому процесі.

5. Припинення проведення антидискримінаційної експертизи навчальної літератури, результати якої на практиці засвідчили зневагу до основоположних цінностей українського народу, таких, як батьки, сім’я, мова, патріотизм тощо.

ПІДПИШІТЬ https://petition.president.gov.ua/petition/74484
https://protectingchristianvalues.blogspot.com/2019/12/28-zahyst-hryst.html

Закликаємо вас підписати її тут: https://petition.president.gov.ua/petition/74484
FB-подія https://www.facebook.com/events/2544815979138370/

№22/074484-еп
ПЕТИЦІЯ ЩОДО ЗАХИСТУ ХРИСТИЯНСЬКИХ ЦІННОСТЕЙ – ОСНОВИ СТАБІЛЬНОСТІ, РОЗВИТКУ І ПРОЦВІТАННЯ УКРАЇНИ
Автор (ініціатор): Довбиш Олег Валентинович
Дата оприлюднення: 28 вересня 2019

ПІДПИШІТЬ ПЕТИЦІЮ - https://petition.president.gov.ua/petition/74484

Зеленському Володимиру Олександровичу

ПЕТИЦІЯ
ЩОДО ЗАХИСТУ ХРИСТИЯНСЬКИХ ЦІННОСТЕЙ – ОСНОВИ СТАБІЛЬНОСТІ, РОЗВИТКУ І ПРОЦВІТАННЯ УКРАЇНИ

У 988 році князь Володимир Великий, усвідомлюючи визначальне значення світогляду та релігії в житті особистості та держави, зробив доленосне рішення для країни – прийняття та упровадження християнства. З того часу християнство стало невід’ємною частиною особистісного, культурного та суспільно-політичного життя усіх поколінь українців. Християнські цінності були взяті за основу для функціонування та розвитку освіти, науки, культури, права та економіки.

ПІДПИШІТЬ https://petition.president.gov.ua/petition/74484

У часи панування радянського тоталітарного режиму після перевороту 1917 року християнство було фактично вилучено з активного суспільного життя, а на зміну християнській моралі прийшла комуністична ідеологія. У цей час були фізично і морально знищені тисячі священників, зруйновані і перепрофільовані храми, грубо потоптані релігійні вірування українців та культурна спадщина нашого народу. Відтоді стала очевидною небезпека впровадження на державному рівні комуністичної антихристиянської (атеїстичної) ідеології, яка має жахливі наслідки: антидуховність, аморальність, насилля, геноцид, низький рівень культури, корумпованість, цинізм тощо. Комуністична атеїстична ідеологія спустошила не лише душі громадян Радянського Союзу, але й зробила багато шкоди для інших народів та країн в Європі, Азії, Америці та Африці, так званого соціалістичного табору.

ПІДПИШІТЬ https://petition.president.gov.ua/petition/74484

Після здобуття незалежності у нашій країні відбувалося духовне відродження, переосмислення цінностей релігійної культурної спадщини та значення свободи. Зокрема, віра в Бога знайшла відображення у преамбулі до Конституції України, а Президенти України під час інавгурації дають клятву на Пересопницькому Євангелії. Такі християнські свята, як Різдво Христове, Пасха, Трійця, Покрова, стали відзначати на державному рівні в Україні.

ПІДПИШІТЬ https://petition.president.gov.ua/petition/74484

Християни продемонстрували свою активну соціальну позицію через благодійні, просвітницькі, реабілітаційні, гуманітарні програми серед різних верств населення нашої країни. Зокрема, це стосується створення благодійних фондів, лікарень, сирітських притулків, реабілітаційних центрів для допомоги нарко- та алкозалежним, центрів допомоги людям з особливими потребами, безліч просвітницьких та творчих програм для дітей та дорослих громадян нашої країни.

ПІДПИШІТЬ https://petition.president.gov.ua/petition/74484

Не можна переоцінити значення новостворених інституту капеланства в ЗСУ, поліції, лікарнях, тюрмах тощо, що давно та ефективно практикується в багатьох країнах Європейського Союзу та США.

ПІДПИШІТЬ https://petition.president.gov.ua/petition/74484

На початку 1990-х років у багатьох державних школах почали викладатися навчальні предмети духовно-морального спрямування, переважно як факультативні заняття за заявою батьків. З цією метою було підготовлено тисячі вчителів християнської етики, укладено освітні програми, написано підручники, які мають гриф МОН, започатковано Всеукраїнські культурно-просвітницькі заходи для дітей і молоді. Викладання предметів духовно-морального спрямування, за свідченням учнів, батьків, вчителів та експертів з освіти, є понині актуальним, оскільки їхній зміст сприяє формуванню у здобувачів освіти духовно-моральних цінностей, без яких неможливо уявити гармонійне життя людини, народу та країни. Зміст предметів духовно-морального спрямування дітей та молоді не має на меті клірикалізацію суспільства; він покликаний реалізувати можливість громадянам вільного вибору природовідповідного світогляду, як це і задекларовано в статті 35 Конституції України про право на свободу світогляду і віросповідання.

ПІДПИШІТЬ https://petition.president.gov.ua/petition/74484

За об’єктивними статистичними даними, в Україні понад 90 відсотків громадян вважають себе християнами. Але на практиці за гроші платників податків, громадян нашої країни фінансується лише одна світоглядна парадигма в освіті – атеїзм. Світогляд атеїзму ніколи не мав рушійної сили для позитивної творчої реалізації різноманітних програм та проектів, оскільки несе в собі лише філософію нігілізму та спустошення. Тому атеїзм, як псевдонаукова парадигма, у різні часи здатен був лише паразитувати на інших світоглядних системах, зумовлюючи маргіналізацію суспільного життя.

ПІДПИШІТЬ https://petition.president.gov.ua/petition/74484

Християнська освіта, культура – це стрижневі цінності людства, освячені всесвітньою історією.
Християнство – це не релігія неосвічених і відсталих людей. Біблійні та християнські цінності сповідували і сповідують високорозвинені країни Європи та світу, найвидатніші особистості різних часів і народів. Зарубіжні вчені, лауреати Нобелівської премії та основоположники наук – такі, як Макс Планк, Макс Борн, Артур Шавлов, Дж. Томпсон, Уільям Генрі Брегг, Ісаак Ньютон, Карл Лінней, Грегор Мендель, Луї Пастер, Йоган Келлер, Галілео Галілей, Блез Паскаль, Вільгельм Лейбніц, Михайло Ломоносов, Дмитро Менделеєв, Християн Гюйгенс, Роберт Бойль та багато інших. Флагмани світової освіти та науки, провідні університети, – як Гарвардський, Кембриджський, Оксфордський та багато інших – засновані християнськими лідерами з метою поширення християнської освіти та культури. Не можна переоцінити внесок видатних християнських громадських діячів та науковців українського походження, як-от Петро Могила, Іван Мазепа, Костянтин Ушинський, Андрій Шептицький, Іван Котляревський, Микола Вінграновський, Василь Барка, Іван Пулюй та багато інших.
Величезний внесок у просвітництво нашого народу зробили свого часу Києво-Могилянська та Острозька академії, які також були засновані християнськими подвижниками. Як не згадати також християнську філософію серця Григорія Сковороди, поетику Тараса Шевченка та інших.

ПІДПИШІТЬ https://petition.president.gov.ua/petition/74484

Наша цивілізація вибудована переважно за християнськими цінностями. Завдяки поширенню християнства понад 80% писемностей народів світу створені християнськими просвітниками. Християнство дало світу нотну грамоту, трудову етику, правову культуру, заклало в Конституції різних країн демократичні принципи державотворення, суспільного життя та економічного процвітання. Саме завдяки християнству людину, як вище творіння, її життя та свободу визнано в розвинених країнах за найвищу цінність. Світовий історичний досвід багатьох країн світу переконливо свідчить про таке: чим ближче до морально-духовних стандартів збудований в країні суспільний устрій, тим більш процвітаючою, за усіма соціальними чинниками, є така країна.

ПІДПИШІТЬ https://petition.president.gov.ua/petition/74484

Вилучення християнських цінностей з життя народу або певної країни негативно відбивається в усіх сферах життя суспільства. Церква канонічно відокремлена від держави, але держава не може бути відокремлена від морально-етичних та духовних цінностей. Про це яскраво свідчить практика: негативний досвід СРСР, Північної Кореї та інших тоталітарних країн. Якщо держава не підтримує фундаментальних християнських цінностей, їй доводиться витрачати більше коштів на протидію корупції, утримання в’язниць, виправних колоній, боротьбу зі злочинністю та соціальними хворобами, як-от алкоголізм, наркоманія, проституція.
Тож, усі вимоги щодо вилучення християнських цінностей та моральних принципів із різних сфер суспільного життя (освіти, науки, права, культури, економіки) є деструктивними, недемократичними, неконституційними, антигуманними, неприродними та безглуздими. Нехтування християнськими цінностями у власному та суспільному житті зумовить духовно-моральний занепад громадян нашої країни та утворення вакууму, який неодмінно буде заповнено цинізмом, аморальністю, містикою, злочинністю, сексуальним розбещенням молоді, що містять у собі пряму загрозу для національної безпеки України.

ПІДПИШІТЬ https://petition.president.gov.ua/petition/74484

Сьогодні багато країн будують свою політику, керуючись біблійними принципами. Згадаймо корейське економічне диво, наслідком якого стало прийняття на державному рівні моральних засад християнства. Президент США Дональд Трамп активно сприяє відновленню християнських цінностей в різних сферах суспільного життя, оскільки наслідками бездуховності є жорстокі злочини, численні правопорушення та культурний занепад країн.

ПІДПИШІТЬ https://petition.president.gov.ua/petition/74484

У цей складний час відродження України просимо Вас, Володимире Олександровичу, а також прем’єр-міністра, голову Верховної Ради, голову конституційної комісії, народних депутатів та голів парламентських фракцій і депутатських груп виконати свій обов’язок перед своїм народом щодо захисту та підтримки духовно-моральних цінностей та культурної спадщини нашого народу, інституту сім'ї в Україні. А саме:

1. Забезпечити виконання Конституції в частині захисту сім'ї та сімейних цінностей.

2. Зберегти непорушними норми чинної Конституції України (ст. 51) та Сімейного кодексу України (СКУ, ст. 21), які визначають шлюб як сімейний союз жінки та чоловіка й обумовлюють, що «усиновлювачами не можуть бути особи однієї статі» (СКУ, ст. 211 ч. 3).

3. Не використовувати поняття «ґендер», «сексуальна орієнтація», «ґендерна ідентичність» у Конституції України та жодних інших законодавчих формулюваннях. Не ратифікувати в Україні Стамбульську конвенцію.

4. Скасувати запроваджену Стратегію упровадження гендерної рівності та недискримінації у сфері освіти «Освіта: гендерний вимір-2021», що нехтує правом батьків на виховання власних дітей згідно з їхніми світоглядними переконаннями та впливати на освітній процес. Ці фундаментальні права закріплені в низці міжнародних договорів, ратифікованих Україною, зокрема п. 4 ст. 18 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 р., п. 3 ст. 13 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права 1966 р., п. 2 ст. 3, 5, п. 2 ст. 14 та п. 1(с) ст. 29 Конвенції ООН про права дитини 1989 р. Таким чином, ми, передусім, і як громадяни України, і як батьки, вимагаємо забезпечення нашого права виховувати власних дітей згідно з нашими уявленнями про шлюб, сім’ю, родину та не нав’язувати антинаукових і аморальних постулатів гендерної ідеології в освітньому процесі.

5. Припинення проведення антидискримінаційної експертизи навчальної літератури, результати якої на практиці засвідчили зневагу до основоположних цінностей українського народу, таких, як батьки, сім’я, мова, патріотизм тощо.

ПІДПИШІТЬ https://petition.president.gov.ua/petition/74484

Під гаслом «боротьба з дискримінацією за релігійною ознакою» антидискрімінаційними експертами вимагається вилучити назви таких християнських свят, як Різдво Христове та Великдень, що відзначають в Україні на державному рівні з офіційними вихідними. Маємо на практиці не просто ігнорування історичною та культурною спадщиною нашого народу, а цілеспрямоване переписування історії з метою ліквідації етнічних культурних особливостей нашого народу. Зазначене суперечить Конституції України та іншим законам нашої країни.

ПІДПИШІТЬ https://petition.president.gov.ua/petition/74484

Цією заявою ми намагаємося привернути увагу наукової, духовної, творчої інтелігенції та всього народу України до проблеми, що має доленосний вплив для існування та розвитку нашого суспільства.
Старовинний гімн-молитва України (музика Миколи Лисенка, слова Георгія Кониського) закликає усіх нас об’єднатися у щирому проханні: «Боже великий, єдиний, нам Україну храни!».

ПІДПИШІТЬ https://petition.president.gov.ua/petition/74484

Кушерець Василь Іванович.
Член-кореспондент Національної академії педагогічних наук України, доктор філософських наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, голова правління Товариства «Знання» України, президент Університету сучасних знань.

Бакуменко Олександр Данилович.
Голова Правління «Українського фонду культури імені Бориса Олійника»,
письменник-академік, лауреат Державної премії ім. Богдана Хмельницького та лауреат багатьох вітчизняних і міжнародних літературних премій.

Удовиченко Володимир Петрович.
Президент ВГО «Клуб мерів», Почесний член Конгресу місцевих і регіональних влад Європи, доктор економічних наук, професор, Академік Української екологічної та Муніципальної Академій.

FB-подія https://www.facebook.com/events/2544815979138370/

ПІДПИШІТЬ https://petition.president.gov.ua/petition/74484

Захист християнських цінностей - основи життя та сім'ї в Україні - блог Олександра Кривенка на підтримку петиції №22/074484-еп

На захист інституції сім'ї в Україні постала Чернівецька обласна рада

На захист інституції сім'ї в Україні постала Чернівецька обласна рада
https://protectingchristianvalues.blogspot.com/2019/12/23-73-22-18-cherniv-obl-rada.html

Представницький орган місцевого врядування мешканців Чернівечини вирішив "підтримати звернення депутатів Чернівецької обласної ради VII скликання до Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України щодо захисту інституції сім'ї в Україні та надіслати його за належністю". Відповідне рішення № 73-22/18 прийняте на 22-й позачерговій сесії, що відбулася 23 травня 2018 року Божого.

Ось, про що йдеться в цьому документі, який підписав І.Мунтян, голова обласної ради.

Звернення 

до Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України щодо захисту інституції сім'ї в Україні 

Згідно з Конституцією України та визнаними Україною міжнародними правовими документами держава має зобов'язання перед інститутом сім'ї щодо її розвитку та захисту.

Відповідно до статті 16 Загальної декларації прав людини сім'я є природним і основним осередком суспільства, і має право на захист з боку суспільства та держави. У статті 23 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права зазначено, що сім'я, як союз чоловіка й жінки, є природним і основним осередком суспільства та має право на захист з боку суспільства і держави. Згідно з статтею 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Водночас глибоку занепокоєність викликає той факт, що донині влада так і не визначилася з державною стратегією розвитку та підтримки сім'ї. Така стратегія, на нашу думку, повинна базуватися на традиційних для України духовно-моральних християнських цінностях і традиційному для нашого народу розумінні сім'ї як законного союзу чоловіка та жінки, які народжують і виховують дітей.

Читайте також: Підпишіть петицію на захист християнських цінностей - основи життя та сім'ї в Україні

Сьогодні є безліч викликів, які впливають на стан людей і сімей в Україні: сирітство, діти-інваліди та діти з особливими потребами, матері-одиначки, неповні сім'ї, неможливість повноцінно реалізувати свої конституційні права на лікування, навчання, житло, соціальний захист, гідний життєвий рівень. Разом з тим з незрозумілих причин держава надає пріоритетну увагу лише штучно створеній проблемі так званої дискримінації людей з нетрадиційною сексуальною орієнтацією. Наводимо тому кілька прикладів.

1. У проекті анонсованих змін до Конституції України Робоча група з прав, свобод та обов'язків людини і громадянина Конституційної Комісії підготувала змінену редакцію статті 51, яка визначає поняття шлюбу та сім'ї. Якщо у чинній Конституції зазначено: «Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка», то у запропонованих змінах пропонується записати: «Право на шлюб, створення сім'ї гарантується законом. Кожен з подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі і сім'ї». Робоча група пропонує вилучити слова «чоловік» та «жінка». У такий спосіб здійснюється спроба закласти конституційну основу для легалізації одностатевих цивільних партнерств і так званих «шлюбів».

2. 23 листопада 2015 року Кабінетом Міністрів України було видано Розпорядження Уряду № 1393-р «Про затвердження плану дій з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на період до 2020 року».

Метою даного плану є вдосконалення діяльності щодо забезпечення прав і свобод людини в Україні, забезпечення їх пріоритетності під час визначення державної політики та прийнятті рішень органами державної влади та органами місцевого самоврядування, а також об'єднання українського суспільства довкола розуміння цінності прав і свобод людини.

Разом з тим, деякі положення Плану дій є суперечливими, бо несуть загрозу національній безпеці держави та єдності українського суспільства. Це стосується, зокрема, положень щодо надання окремих прав та привілеїв представникам сексуальних та гендерних меншин (лесбійкам, гомосексуалістам, бісексуалам, трансгендерам тощо), серед яких:

-легалізація цивільних партнерств для одностатевих пар (пункт 105 підпункт 6);

- спрощення процедури зміни (корекції) статі (пункт 64);

- заборона дискримінації на ґрунті сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності, за якою виділяють трансгендерів та транссексуалів (пункт 105);

- право на публічну демонстрацію своїх поглядів та переконань представниками ЛГБТ-спільноти (пункт 39 підпункт 5);

- право на всиновлення дітей трансгендерами, транссексуалами, трансвеститами та іншими особами з розладами статевої поведінки (пункт 105 підпункт 7).

Вищезазначені положення Плану дій можуть загрожувати національній безпеці України, адже спотворять моральні цінності молодого покоління, будуть нівелювати інститут сім'ї, зменшать кількість нових подружжів, руйнуватимуть моральні засади українського суспільства, підриватимуть народжуваність, провокуватимуть загострення демографічної кризи в країні.

Окремі пункти Плану дій, зокрема що стосується дозволу на усиновлення дітей трансгендерами, транссексуалами, трансвеститами, несуть пряму загрозу психічному здоров'ю дитини і порушують її права на гармонійний розвиток, право на свободу від спостерігання та участі в способі життя осіб, які не можуть визначитися, якої вони статі. Дитина спостерігатиме за нетрадиційною формою поведінки усиновлювача, буде сприймати її як норму і транслювати у власному житті.

Таким чином легалізація, поширення та сприяння способу життя ЛГБТ-спільноти руйнуватиме інститут сім'ї, яка є центральним компонентом індивідуального, соціального та економічного розвитку будь-якого суспільства.

Разом з тим Планом дій не передбачено багатьох необхідних заходів для охорони материнства і дитинства, зокрема, заходів з подолання проблем неповних сімей, народження дітей поза шлюбом, збільшення народжуваності, скорочення рівня розлучень, зменшення кількості дітей-сиріт, в тому числі соціальних сиріт, допомоги сім'ям з дітьми, малозабезпеченим сім'ям тощо. Плану дій бракує також заходів в сфері боротьби з надмірною сексуалізацією дітей, забезпечення охорони суспільної моралі, тощо.

Більше, на фоні того, що в країні ідуть бойові дії на сході, питання пов'язані з введення в законодавство різних новацій щодо гендерної ідентичності та захисту від дискримінації представників секс-меншин та надання їм додаткових прав є не доречним, адже суспільство вимагає вирішення більш пріоритетних завдань, а тому педалювання цих питань може викликати збільшення напруги в суспільстві.

3. У листопаді 2015 року Верховна Рада внесла зміни до Кодексу законів про працю України. Головна мета цієї ініціативи - впровадити словосполучення «Гендерна ідентичність» і «сексуальна орієнтація» у національне правове поле.

4. Восени 2017 року, вже вкотре, відбувалися наполегливі спроби ратифікувати Конвенцію Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству - так званої Стамбульської конвенції. Існує достатньо обґрунтувань, щодо неможливості ратифікації Україною Стамбульської конвенції. Зокрема:

- кожна держава, яка підписала міжнародний договір, має суверенне право не надавати згоду на його обов'язковість, тобто не ратифікувати, але при цьому не діяти в порушення його об'єкту та мети. За 6 років із 47 держав-членів Ради Європи 3 не підписали і не ратифікували Стамбульську конвенцію;

- 22 підписали, але не ратифікували (серед них такі держави, як Велика Британія, Німеччина, Греція, Ірландія, Ісландія, Ліхтенштейн, Люксембург, Норвегія, Словаччина, Хорватія, Швейцарія);

- 22 - підписали і ратифікували цей договір.

Наприклад, США, які вважались найбільшою демократією в світі, часто підписували, але не ратифікували ключові міжнародні угоди (Кіотський протокол до Рамкової конвенції зі зміни клімату, Конвенцію ООН з морського права тощо), що не заважало їм запроваджувати ефективний механізм регулювання тих чи інших відносин на рівні національного права.

- головною перепоною до ратифікації Стамбульської конвенції є введене нею визначення поняття "гендер" та похідних від нього. На відміну від загального уявлення про гендерну рівність (чи заборону гендерної дискримінації) як рівність виключно між чоловіком та жінкою (чи заборону дискримінації на підставі статі) в різних сферах суспільного життя, відображеного, зокрема, в Законі України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків", Стамбульська конвенція впроваджує інше розуміння гендеру (стаття 3) та проводить чітку різницю між поняттям статі та гендеру (пункт 3 статті 4), та гендерну ідентичність (за якою виділяють трансгендерів, агендерів, транссексуалів - загалом, нараховують близько 50 типів гендеру).

5. У лютому-березні 2016 року Кабінет Міністрів України запровадив посаду Урядового уповноваженого з питань сім'ї. Проте за кілька місяців під тиском певних організацій і урядових структур інших країн, що лобіюють інтереси представників ЛГБТ, Кабінет Міністрів України без жодного правового обґрунтування скасував своє ж рішення.

З огляду на зазначені вище нормативні документи та постанову Верховної Ради України від 08.12.2015 № 854-УІІІ «Про Рекомендації парламентських слухань на тему: «Сімейна політика України - цілі та завдання», з метою захисту і розвитку інституту сім'ї, просимо вас:

1) зберегти чинну редакцію статті 51 Конституції України, у якій декларується, що шлюб ґрунтується на вільній згоді чоловіка та жінки;

2) вилучити словосполучення «сексуальна орієнтація» і «ґендерна ідентичність» з Кодексу законів про працю України та з інших законів, законопроектів і урядових документів, як такі, що несуть виключно ідеологічне та антинаукове навантаження, та не допустити включення цих словосполучень у нові закони та нормативно-правові акти;

3) надати відповідні доручення Міністерствам та відомствам, якими було ініційовано прийняття «Плану дій з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на період до 2020 року», аби переглянути окремі пункти Плану дій і скорегувати їх відповідно до національних інтересів. Зокрема, видалити наступні пункти: пункт 39 підпункт 5; пункт 64; пункт 105 підпункти 1, 3, 6, 7, 8 і 9; пункт 107 підпункт 9; пункт 121 підпункт 8, як такі, що руйнують інститут української сім'ї;

4) припинити спроби ратифікувати Конвенцію Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству (Стамбульської конвенції);

5) виключити з регуляторних правових актів у освітній сфері та з текстів підручників норми і положення про статеве виховання, що ставлять за мету «подолання гендерних стереотипів»;

6) заборонити пропаганду різних видів девіантної статевої поведінки, у тому числі у формі так званих «маршів рівності», «прайдів», «гей-парадів», «фестивалів квір-культури» тощо. Ухвалити Закон України «Про заборону пропаганди гомосексуалізму»;

7) створити Міністерство у справах сім'ї або запровадити інститут Урядового уповноваженого з питань сім'ї. На відповідні посади призначити людей, які відомі своєю відданістю справі захисту інтересів сім'ї та моральності в українському суспільстві;

8) зупинити процес внесення змін до Конституції України та інших нормативно-правових актів в частині викривлення дефініцій сім'ї, шлюбу, батьківства, материнства й дитинства.

Прийнято на 22-й позачерговій сесії
Чернівецької обласної ради VII скликання
від 23 травня 2018року

Джерело:
https://protectingchristianvalues.blogspot.com/2019/12/23-73-22-18-cherniv-obl-rada.html

Про Порядок розгляду електронної петиції, адресованої Президентові України

Про Порядок розгляду електронної петиції, адресованої Президентові України

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №523/2015

Про Порядок розгляду електронної петиції, адресованої Президентові України

https://protectingchristianvalues.blogspot.com/2019/12/28-poryadok-petition-prezident.html

З метою забезпечення реалізації права громадян на звернення до Президента України з електронними петиціями, на виконання частини другої статті 102 Конституції України і статті 23_1 Закону України "Про звернення громадян" постановляю:

1.Затвердити Порядок розгляду електронної петиції, адресованої Президентові України (додається).

2. Главі Адміністрації Президента України вжити заходів щодо створення на веб-сайті Офіційного інтернет-представництва Президента України спеціального розділу з питань електронних петицій та організації іншої роботи з електронними петиціями, що подаються Президентові України.

3. Державному управлінню справами вжити в установленому порядку заходів щодо забезпечення фінансування витрат, пов'язаних з організацією роботи з електронними петиціями, що подаються Президентові України.

4. Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.

Президент України Петро ПОРОШЕНКО

28 серпня 2015 року



ЗАТВЕРДЖЕНО
Указом Президента України
від 28 серпня 2015 року
№523/2015

ПОРЯДОК
розгляду електронної петиції, адресованої Президентові України

1. Цей Порядок відповідно до статті 23_1 Закону України "Про звернення громадян" визначає порядок розгляду електронної петиції, адресованої Президентові України, на підтримку якої зібрано не менш як 25 000 підписів громадян протягом не більше трьох місяців з дня її оприлюднення (далі - електронна петиція),

2. Розгляд електронної петиції здійснюється невідкладно, але не пізніше десяти робочих днів з дня оприлюднення інформації про початок її розгляду.

3. Забезпечення розгляду електронної петиції покладається на Адміністрацію Президента України.

4. Інформація про початок розгляду електронної петиції оприлюднюється Адміністрацією Президента України на веб-сайті Офіційного інтернет-представництва Президента України у спеціальному розділі з питань електронних петицій не пізніш як через три робочі дні після набрання необхідної кількості підписів на її підтримку, а в разі отримання електронної петиції від громадського об’єднання - не пізніш як через два робочі дні після отримання такої петиції.

5. Адміністрацією Президента України вживаються заходи щодо організації розгляду порушених в електронній петиції питань, у тому числі:

1) Глава Адміністрації Президента України (а в разі тимчасової відсутності Глави Адміністрації Президента України - Перший заступник або один із заступників Глави Адміністрації Президента України, на якого тимчасове виконання повноважень Глави Адміністрації Президента України покладено рішенням Глави Адміністрації Президента України):

наступного робочого дня після набрання необхідної кількості підписів на підтримку електронної петиції або після отримання електронної петиції від громадського об'єднання визначає: Першого заступника або заступника Глави Адміністрації Президента України, відповідального за організацію роботи з розгляду порушених в електронній петиції питань; структурні підрозділи Адміністрації Президента України, які братимуть участь в опрацюванні порушених в електронній петиції питань, підготовці пропозицій щодо підтримки або непідтримки Президентом України електронної петиції та щодо проекту відповіді на неї;

у триденний строк після набрання необхідної кількості підписів на підтримку електронної петиції або після отримання електронної петиції від громадського об'єднання створює у разі потреби робочу групу для опрацювання порушених в електронній петиції питань із залученням до складу такої групи представників заінтересованих органів, а також представників інститутів громадянського суспільства, експертів, фахівців та інших осіб;

2) Перший заступник, заступник Глави Адміністрації Президента України, визначений відповідальним за організацію роботи з розгляду порушених в електронній петиції питань:

протягом двох робочих днів після набрання необхідної кількості підписів на підтримку електронної петиції або після отримання електронної петиції від громадського об'єднання:

- вживає в разі необхідності заходів стосовно залучення в установленому порядку до опрацювання порушених в електронній петиції питань консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів і служб, утворених Президентом України;

- у разі якщо порушені в електронній петиції питання стосуються не лише повноважень Президента України, а належать до повноважень також інших органів, вносить Главі Адміністрації Президента України пропозиції щодо залучення в установленому порядку таких органів до опрацювання порушених в електронній петиції питань, створення для цього робочої групи із залученням представників заінтересованих органів, а також представників інститутів громадянського суспільства, експертів, фахівців та інших осіб;

протягом семи робочих днів з дня оприлюднення інформації про початок розгляду електронної петиції забезпечує підготовку та подання пропозицій щодо підтримки або непідтримки Президентом України електронної петиції та проекту відповіді на неї.

Для підготовки пропозицій щодо підтримки або непідтримки Президентом України електронної петиції та проекту відповіді на неї Глава Адміністрації Президента України або визначений ним відповідальним за організацію роботи з розгляду порушених в електронній петиції питань Перший заступник, заступник Глави Адміністрації Президента України може скликати наради, запрошувати до участі у таких нарадах, засіданнях робочої групи, створеної для опрацювання порушених в електронній петиції питань, автора (ініціатора) електронної петиції, представників громадського об'єднання, яке здійснювало збір підписів на підтримку електронної петиції.

6. Під час опрацювання порушених в електронній петиції питань, підготовки пропозицій щодо підтримки або непідтримки Президентом України електронної петиції та проекту відповіді на неї:

окреслюється коло питань, що потребують вирішення за результатами розгляду електронної петиції;

розглядаються можливі варіанти вирішення порушених питань та обирається оптимальний варіант;

опрацьовується доцільність реалізації викладених в електронній петиції пропозицій шляхом видання акта Президента України або внесення на розгляд Верховної Ради України в установленому порядку відповідного законопроекту;

формуються пропозиції щодо підтримки або непідтримки Президентом України електронної петиції, готується проект відповіді на електронну петицію про результати розгляду порушених у ній питань із відповідним обгрунтуванням, а в разі якщо порушені в електронній петиції питання належать до повноважень інших органів - також проекти звернень Президента України до таких органів.

7.Підготовлені пропозиції та проект відповіді на електронну петицію протягом семи робочих днів з дня оприлюднення інформації про початок розгляду електронної петиції вносяться Главою Адміністрації Президента України (а в разі тимчасової відсутності Глави Адміністрації Президента України - Першим заступником Глави Адміністрації Президента України або одним із заступників Глави Адміністрації Президента України, на якого тимчасове виконання повноважень Глави Адміністрації Президента України покладено рішенням Глави Адміністрації Президента України) на розгляд Президентові України.

8. Адміністрація Президента України не пізніше наступного робочого дня після закінчення розгляду електронної петиції:

розміщує на веб-сайті Офіційного інтернет-представництва Президента України публічне оголошення про підтримку або непідтримку Президентом України електронної петиції;

оприлюднює відповідь Президента України на електронну петицію на веб-сайті Офіційного інтернет-представництва Президента України у спеціальному розділі з питань електронних петицій;

надсилає відповідь на електронну петицію у письмовому вигляді автору (ініціатору) електронної петиції та відповідному громадському об'єднанню, яке здійснювало збір підписів на підтримку електронної петиції, на зазначені ними адреси електронної пошти.

9. У разі визнання Президентом України за доцільне реалізовувати викладені в електронній петиції пропозиції шляхом видання акта Президента України або внесення на розгляд Верховної Ради України відповідного законопроекту Адміністрація Президента України вживає в установленому порядку заходів щодо підготовки таких проектів актів.

Глава Адміністрації Президента України Б.ЛОЖКІН

«ЧЕРВИВА ДУША НЕ ЗАСПІВАЄ, ЯКИМИ Б НЕ БУЛИ ГОЛОСОВІ ЗВ’ЯЗКИ»

«ЧЕРВИВА ДУША НЕ ЗАСПІВАЄ, ЯКИМИ Б НЕ БУЛИ ГОЛОСОВІ ЗВ’ЯЗКИ» 

https://cutt.ly/jiVpGNz

Назарій Яремчук не вирізняв людей
за посадами і не любив бути у центрі уваги.
(Фото з сайту fotospilka.com.)

Серце і мозок не хочуть думати і говорити про нього в минулому часі, надто в той день, коли ми мали б адресувати Назарієві найщиріші віншування. У житті був таким же, як у своїх піснях, яким його пам’ятають і люблять мільйони. Щирим і безпосереднім, відвертим і товариським, непримиренним до кривди, підступу й улесливості. Був «зіркою» першої величини, популярним і знаменитим, але ніхто й ніколи не помічав у Назарієві найменшого натяку на пиху і чванливість. Цінував друзів і колег, радів їхнім успіхам, до денця душі переймався проблемами інших, завше поспішав на допомогу, підставляв своє надійне плече.

　

Ні ноти фальшу

Уже з перших виконуваних ним пісень Назарій не зійшов — увірвався на найвищу орбіту визнання і любові: від «Червоної рути», «Водограю», «Незрівнянного світу краси» до «Зачаруй», «Стожарів», «Писанки», «Смерекової хати», «Запорозьких козаків», «Родини». Як і кожен значущий митець, він мав і, безумовно, матиме учнів і послідовників, які зростатимуть, звіряючи свій поступ із високою міркою — мистецтвом Назарія Яремчука. І в цьому також полягає його значення для національної культури.

Він не міг подумати навіть, щоб співати під фонограму. 1973 року разом зі «Смерічкою» дав у Львові 46 концертів за 23 дні, й аншлаги були такі, що мало не обвалювалися балкони концертного залу філармонії, а сцена була встелена квітами. Перед московською Олімпіадою у червні 1980–го Назарій протягом лише одного місяця дав у містах України 96 аншлагових концертів — звісно, без жодних фонограм. Хто із сучасних «зірочок» зможе сьогодні бодай наблизитися до такого рекорду?

* * *

Пригадується, як наприкінці лютого 1993 року раптово випав великий сніг, потиснули морози, які застали Назарія зі «Смерічкою» в карпатських селах Путильського і Верховинського районів. Перед одним із концертів до Назарія підійшов десятирічний хлопчик з листом від свого класу: «Слава Ісусу Христу! Вельмишановний Назарій Яремчук, дуже просимо Вас впустити нас на Ваш концерт, ми будемо сидіти тихо. До нас рідко приїжджають артисти, з нами це вперше. Ми без грошей, бо цілий тиждень живемо в пришкільному інтернаті. Дуже любимо пісню «Батько і мати» у Вашому виконанні. Будемо пам’ятати Вашу доброту». Звичайно, всіх цих дітей пропустили і посадили у першому ряду. А за лаштунками плакав Назарій, згадавши дитинство своє босоноге, Вижницьку школу–інтернат…

* * *

На одній iз гастролей у Львові він узяв з собою синів Дмитра і Назарія — тоді школяриків молодших класів. «Глянь–но, — сказав він, коли ми зустрілися в гримерці перед концертом. — Бачиш, чим займаються, чим захоплюються мої малюки?». І з якоюсь особливою гордістю і втіхою показав невелику тарілочку, в якій Дмитрик і Назарчик пророщували пшеницю. Там уже був невисокий зелений килимок юних стебелець. Потім я не раз нагадував Назарієві той епізод, а тепер ми згадуємо про нього із заслуженими артистами України Дмитром і Назарієм–молодшим Яремчуками.

Справжній друг

— Я познайомився з Назарієм на початку 70–х, іще у самодіяльний вижницький період «Смерічки», — згадує співак, композитор і перекладач, художній керівник львівського театру–студії «Не журись!» Віктор Морозов, який дев’ять років пропрацював iз Назарієм Яремчуком у «Смерічці» вже у Чернівецькій філармонії. — Якось Назар, будучи на гастролях у Львові, зайшов до мене у гості. А якраз той час був для мене дуже нелегким, зокрема й у матеріальному плані. Ще й з університету відрахували... Назар помітив це, хоча вигляду не подав. Посиділи ми з ним до глибокої ночі, він пішов, а вранці я виявив у кишені свого піджака на вішаку доволі значну суму грошей. Ніхто, крім Назарія, не міг покласти їх туди! Потім, уже працюючи в «Смерічці», якось нагадав йому той випадок, а Назар лише усміхнувся та й каже: «Що ти, Вікторе, які гроші? Щось не пригадую я такого... Певно, жартуєш».

Він не любив дешевого галасу, свої власні негаразди ніколи не виносив на загал, а тримав їх усередні, в собі, переживав і переболював непомітно для стороннього ока. Втім близькі друзі й товариші відчували це і приходили на допомогу — не змовляючись. Назарій не сприймав напускного, удаваного, штучного — й у мистецтві, й у буденному житті. Не вирізняв людей за посадами і титулами, ставився до всіх з однаковою шанобою, увагою і щирістю — чи то був міністр культури, чи електрик філармонії. Не пхався в президії, не любив бути у центрі уваги, навіть у добірному товаристві найближчих друзів і однодумців — приміром, коли зустрічалися у Києві на традиційних «Пісенних вернісажах» у Палаці «Україна». Сидів скромно в куточку, не встрявав у загальну бесіду, але коли вже щось і казав, то, як мовиться, влучав у «десятку». Тим паче що володів справжнім почуттям гумору — витонченим і справді українським.

Часом доводиться читати «мемуари», в яких, на жаль, стверджують, що Назарій полюбляв заглядати в чарку. Це абсолютно не відповідає дійсності. Він і не палив, сигарету міг узяти хіба, як–то кажуть, за компанію.

«Головне — я вдома!»

— Якось Назарій був у Львові і звідти мав їхати до Києва чи то на зйомки, чи на запис, — згадує соліст Львівської філармонії народний артист України Мар’ян Шуневич. — Ми з Ігорем Білозіром вирішили провести його на поїзд. Вийшли на перон, бачимо, стоїть потяг «Львів — Чернівці». Спрацювала підсвідомість, адже Назарій — iз Чернівців. «Назарчику, ось твій поїзд!» — кажемо йому. Провідник його, звісно, впізнав і про квиток не питав. Яремчук зайшов у вагон, поїзд рушив, і тільки тоді, коли він зник за поворотом, ми з Білозіром зрозуміли, що поїхав він не у напрямку Києва, куди потрібно було нашому другові, а в протилежний бік — на Чернівці. Наступного дня з острахом телефоную Назарові додому: «Як доїхав?» — «Прекрасно!» — каже Назар. «А як же зйомки в Києві?» — «Нічого страшного, весело відказує він. — Головне — я вдома!»

* * *

Це була мужня людина. Разом зі «Смерічкою» Назарій мав концерти на афганській війні, одним iз перших приїхав у Чорнобильську зону після катастрофи на ЧАЕС. Мало хто знає, що він писав вірші, до самої смерті вів щоденник.

«Україну наповнила дешевизна, примітив у гарних обгортках, — писав Назарій незадовго до смерті, у червні 1995–го в Чернівцях. — Ми гордилися раніше, що ми найбільш читаючий народ і дуже розумний. На жаль, це не так… Навала московського примітиву на кшталт «Ласкового мая», що вкрадений від німецького «Модерн токінг», створила цілковиту пустку в душах молоді, підлітків, тінейджерів. Добивають нас у власному домі–державі ресторанні, напіввульгарні так звані шлягери із московського шоу–бізнесу. І все це споживає примітивний хохол, як вони кажуть про Україну». Хіба не актуально, не гостро лунають ці рядки, написані більш як 16 років тому?!

З останнім ударом його серця зупинився і годинник — о 10.10

Він спочатку здогадувався, а потім уже знав про свою хворобу — страшну, невиліковну, зарадити якій не змогли і заокенські лікарі: п’ятигодинну операцію в Канаді зробили запізно. Але — жив, співав, мріяв. Готував відзначення 30–річчя «Смерічки» (на той час уже був її художнім керівником і очолював мистецький центр «Смерічка»), запланував на 23 і 24 вересня... Ті концерти таки відбулися — вже як концерти його пам’яті...

Він помер у лікарні в Чернівцях 30 червня 1995 року на руках родини і найближчих друзів — Павла Дворського і Володимира Прокопика, з якими багато років працював разом у «Смерічці». З останнім ударом його великого і щирого серця зупинився і годинник на Назарієвій руці, яка була такою дружньою для багатьох, — о 10 годині 10 хвилин. Просто містика якась...

* * *

Останні виступи Назарія — 24 і 25 травня 1995 року у Києві на ювілейних концертах Юрія Рибчинського в Палаці «Україна». Тоді ми й бачилися з ним востаннє. Він був уже смертельно хворий, ішов на сцену, долаючи пекельний біль (я бачив на столику в його номері цілу купу різних пігулок, у тім числі — сильні знеболювальні). Першу з пісень — «Реквієм» пам’яті Володимира Івасюка — зміг виконати тільки сидячи. Потім усе ж підвівся, ступив на авансцену, і переповнений чотиритисячний зал співав «Ти, земле моя».

До сліз зворушив тоді такий, здавалося б, незначущий епізод. У нас була традиція: з кожних закордонних гастролей «смерічанці» привозили мені в подарунок фірмові запальнички з тієї країни, де побували. Приміром, маю такий сувенір із зображенням кенгуру, подарований Павлом Дворським після його гастролей у Австралії. На початку 1995 року Назарій був на лікуванні в Канаді. Здавалося б, яка там традиція із запальничками! Але Назарій не забув про неї і тоді, під час нашої останньої зустрічі, вручив мені «вогнедобувач», як він висловився, куплений ним спеціально у Торонто... Ця запальничка і сьогодні в мене як дорога реліквія, а всередині — його вогонь.

Тоді, у травні 1995–го, я взяв у Назарія інтерв’ю для львівської обласної молодіжної газети «Молода Галичина», воно виявилося, на жаль, узагалі останнім інтерв’ю в його житті. Ми планували його в номер на 1 липня, газета була вже зверстана, коли до мене в редакцію подзвонив Павло Дворський і розпачливо мовив: «Усе. Нема...» Ми нічого не стали змінювати в тексті, тільки змінили врізку, де повідомили про сумну новину...

— У суспільстві катастрофічно губиться моральність, втрачається святе, — казав тоді в інтерв’ю Назарій. — Люди стають зажерливішими, навколо стільки кривди. А черства і червива душа не заспіває, якими б не були голосові зв’язки. Слід розуміти просту річ: на камінні нічого не виросте, крім каміння... Кожен з нас повинен постійно бути у польоті — крізь долю, над суєтою, у вільному леті вільною людиною. І при цьому, однак, не відриватися від землі. Пам’ятати святі речі: хто тебе породив, навіщо живеш, звідки ти, чого прагнеш, що скажеш людям, з якої криниці п’єш живу воду. Ось так летіти і неодмінно сягнути мети.

Максим МІЩЕНКО,

викладач факультету журналістики
Львівського Національного університету імені Івана Франка

Джерела: текст - Україна молода, випуск №217 за 30.11.2011; відео - ТК Гравіс

https://protectingchristianvalues.blogspot.com/2020/06/30-chervdusha.html

ГОЛОДУВАННЯ БІЛЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

ГОЛОДУВАННЯ БІЛЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
https://cutt.ly/bfpsaoc
Двадцятиденне голодування розпочалося 25 серпня 2005 року як заклик до повної реабілітації в’язнів сумління радянських часів. 

В інформаційному агентстві «УНІАН» з цього приводу була проведена прес-конференція, на якій присутні дізналися про мотиви такого вчинку від Валерія Кравченка, голови громаської організації «За реабілітацію «Першотравневої двійки», а також від безпосередніх учасників подій весни 1966 року.

Майже сорок років тому, в ніч на перше травня, Георгій Москаленко і Віктор Кукса встановили на даху Київського інституту народного господарства жовто-блакитний прапор із зображенням тризуба та написом: «Ще не вмерла Україна. Ще її не вбито». 

Віктор Кукса

За вироком Київського обласного суду в 1967 р. Георгій був засуджений до трьох, Віктор до двох років перебування в таборах суворого режиму. Обом було інкриміновано вчинення злочинів, передбачених статтями Кримінального кодексу УРСР: 62 (антирадянська агітація і пропаганда) та 222 (незаконне носіння, зберігання, набуття, виготовлення і збут вогнепальної чи холодної зброї, бойових припасів і вибухових речовин). Річ у тому, що Віктор мав при собі ніж, яким скористався для заміни полотнища прапора, а Георгій тримав самопал, пострілом з якого при потребі мусив попередити товариша про небезпеку...

Георгій Москаленко

17 квітня 1991 р. в Україні був прийнятий закон «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні». Посилаючись на застосування щодо двійки сміливців суто кримінальної статті, Верховний Суд України, знявши з них судимість у частині звинувачення за статтею 62, відмовляє їм у повній реабілітації відповідно до цього закону. Взагалі, впродовж майже сорока років можновладці не спромоглися встановити справедливість щодо бунтівних синів нації.

За повідомленням інформаційного агентства ЛІГА, у жовтні 2002 року, під час презентації громадського комітету «За реабілітацію «Першотравневої двійки» його лідер Валерій Кравченко зазначав, що реабілітація дисидентів є справою часу, й обіцяв зробити усе, щоб це відбулося швидше.

Минуло майже три роки. На жаль, жаданої реабілітації Г.Москаленка та В.Кукси не відбулося. Проте організаційний статус команди, що домагається визнання їх невинними, значно зміцнився: замість комітету зареєстровано громадську організацію.

Валерій Кравченко

Валерій Кравченко продемонстрував купу документів, які свідчили про звернення по захист прав колишніх політв’язнів до владних інституцій. Зокрема, ще у 2003 році у спільному клопотанні до тодішнього Генерального Прокурора України Г.Москаленко та В.Кукса просили внести подання про перегляд судового рішення. Вони чітко зазначили, що були засуджені за сукупністю діянь, які не входять до переліку злочинів, визначених статтею 2 Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні». Остання містить склади діянь, що виключають реабілітацію осіб, які їх вчинили. Йдеться про зраду батьківщини, шпигунство, диверсії, вбивства тощо. Але ж до жодного з цих злочинів ні Г.Москаленко, ані В.Кукса не причетні. Отже, природно, що для розв’язання проблеми варто лише застосувати чинні норми закону. Продовжуючи цю думку, Валерій Кравченко зазначив, що, вочевидь, мова йде не про незнання компетентними працівниками законодавства, а про відсутність волі до його належного використання.
Ситуація є парадоксальною. Адже «Першотравнева двійка» продовжує вважатися злочинною, живе в державі, в боротьбі за яку заплатила роками ув’язнення. Водночас причетні до засудження Г.Москаленка і В.Кукси зробили успішну кар’єру на державній службі не тільки за радянської влади, але й нині мають безхмарне життя – у вільній Україні.

Олександр Кривенко

Автор - Олександр КРИВЕНКО
krivenkokorr@ukr.net
+380 63 241 3681

9 вересня 2005 року
Газета "Народне слово", №35 https://cutt.ly/UfpabFO

P.S. 
Ця зустріч із Валерієм Кравченком стала початком нашої постійної співпраці на ниві захисту згаданих у статті героїв.

P.P.S. 
Ухвалою спільного засідання Судової палати у кримінальних справах та Військової судової колегії Верховного Суду України від 26.01.2007 вирок Київського обласного суду від 31.05.1967 та ухвалу судової колегії в кримінальних справах Верховного Суду України УРСР від 4.07.1967 року в частині:
засудження Валерія Кукси за ч. 2 ст. 222 КК УРСР скасовано, а справу в цій частині закрито за відсутністю в його діях складу злочину на підставі п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК України;
засудження Геннадія Москаленка за чч. 1, 2 ст. 222 КК УРСР скасовано, а справу в цій частині закрито за відсутністю в його діях складу злочину на підставі п. 2 ч. І ст. 6 КПК України.
P.P.P.S. 
Валерій Кравченко відійшов у вічність 6 червня 2017 року.
Олександр КРИВЕНКО

https://protectingchristianvalues.blogspot.com/2005/09/goloduvannya.html